Внаслідок ворожих обстрілів перебили водовід Дніпро-Миколаїв

Із середини квітня місто Миколаїв залишилось без водопостачання. За місяць вода з’явилась у кранах, але лише технічна. Наразі питну розвозять містом, або ж містяни самі набирають воду зі свердловин, якщо є така можливість. І-VIN.INFO поспілкувався з волонтерами, які щодня возять воду містом згідно із графіком, та місцевими мешканцями, яким доводиться економити воду.

«Після посилених обстрілів протягом останніх двох тижнів дуже багато людей виїхало з Корабельного та Інгульського районів. Цілими родинами з дітьми виїжджали. Сідали в машини і їхали. Залишились майже всі пенсіонери, які не захотіли їхати. У нас з чоловіком город свій, жалко все залишати, бо ж пропаде городина. Але й страшно на тому городі працювати, бо в будь-який момент може прилетіти», - розповідає пані Валентина з Корабельного району.

За її словами, до відсутності води вони вже трохи призвичаїлись.

«Ми самі возимо воду з криниці. Просимо друга мого чоловіка, в нього машина є. Бо цією водою з крану, мабуть, і вмиватись не можна. Вона якась солена. Я полила була свою клубніку, то листя пожовкло. То ми возимо бочками і користуємося тільки питною», - говорить вона.

Дехто в приватних будинках переналаштовує водогін з централізованого на локальний. І за допомогою насосів вода закачується у систему водогону з багатолітрових ємностей.

Мешканці багатоповерхівок знають графік привозу води, спускаються в призначений час з пластиковими бутлями та відрами у двір будинку.

«Добре, що є мобільні телефони. Чекати довго на вулиці небезпечно, бо ж постійно стріляють, тому голова ОСББ телефонує усім мешканцям квартир, повідомляє, що за 10 хвилин буде водовозка. І ми виходимо», - зауважує пан Олександр.

Волонтери працюють швидко, щоб уникати великого скупчення людей, наливають воду в бутлі одразу з двох кранів.

«Не знаю, щоб ми робили, якби не ці хлопці. Бо ж без води жити неможливо, а купувати дуже дорого. Самим набрати зі свердловини теж важко, бо дуже далеко йти, а транспорту не маємо. Тому вони нас дужу виручають. Набираємо воду і для готування їжі, і посуд миємо нею, бо ж та, що з крана технічна, значить, не можна, щоб на посуді залишалась», - наголошує пані Людмила.

Ініціативою розвезення води займається Дмитро Антоненко та його волонтерський центр. Кажуть, що забезпечують водою якомога більше людей в Корабельному районі. Є певний графік і усі знають, коли їм привезуть воду.

Централізоване постачання питної води у Миколаєві обіцяють відновити місяців за два, адже 80% загальної протяжності водогону знаходиться на тимчасово окупованій території Херсонської області. Хіба що ми відвоюємо усю Херсонську область раніше. І миколаївці щиро на це сподіваються.

Нагадаємо, Миколаїв щодня обстрілюють з артилерії.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на нашТелеграм-канал.

Фото: Тетяна Щербатюк