В Полтавському аграрному університеті розповіли про продовольчу безпеку та перспективи розвитку аграрної галузі в умовах війни

Продовольча безпека у воєнний час хвилює усіх. Про це говорять у всьому світі. Цю тему обговорювали й під час візиту українських журналістів до Полтавського державного агарного університету, повідомляє І-VIN.INFO.

Увага усього світу наразі прикута до зерна, яке заблоковане в наших портах. За інформацією міністерства аграрної політики, на реалізацію очікує близько 22 мільйони тонн збіжжя: 19 мільйонів тонн зерна та 3,5 мільйони тонн соняху. Ми можемо продати це зерно, і у нас залишиться достатньо, щоб забезпечити себе.

«Якщо говорити про нестачу продовольства в Україні, то можна з упевненістю сказати, що голод Україні не загрожує. Запасів вистачить для всього населення. Але постає проблема з потужностями, де будуть зберігатись цей та майбутній врожаї. За оцінками міністерства агрополітики, через втрату територій та посівних площ, цьогорічний врожай складатиме 65 мільйонів тонн. А ось де його зберігати – це питання. Реальний обсяг потужностей наразі – 75 мільйонів тонн. А якщо врахувати ті 22-і, які ми не реалізували, то виникає реальна проблема зі зберіганням. Адже приміщення на 10 мільйонів тонн знаходиться під окупацією або зруйновані. Дефіцит потужностей для зберігання зерна на початок вересня може склати 3-4 мільйонів тонн, а до кінця листопада сягнути 10-15 мільйонів тонн», - зауважує директор навчально-наукового інституту агротехнологій, селекції та екології, професор Микола Маренич.

Крім нестачі приміщень для зберігання зерна, говорить пан Микола, можна прогнозувати недостатній обсяг забезпечення аграрного сектора, адже є проблеми з логістикою, з паливно-мастильними матеріалами.

«Внаслідок усіх факторів очікуємо, що врожай зменшиться на 40 мільйонів тонн. Минулого року ми зібрали 106 мільйонів тонн, в п’ять разів більше, ніж нам треба самим. Тому зерна Україні точно вистачить. Втім, для аграріїв є ще один ризик – немає цін на продукцію. Якщо раніше динаміка цін була позитивною, то цього року навпаки. Щороку давали збіжжя від5,5 до 6 тисяч 800 гривень за тонну, а Одеса дає дуже песимістичні прогнози – 2,5-3 тисяч гривень за тонну, це взагалі нереально. Сподіваємось, що це неякісна аналітика», - говорить професор.

Крім того, цьогоріч й овочів буде менше. Адже овочівництво було розвинуте саме на півдні України, а зараз ці області під окупацією.

«Перелаштувати господарства з вирощування зернових та овочівництво за один сезон не вийде. Адже це абсолютно інші технології вирощування. Якщо господарства не мають відповідної техніки та трудових ресурсів, це неможливо. Не хочу викликати песимістичні настрої, тому що всі ми будемо ситі та нагодовані завдяки сільському господарству, але в певних моментах може бути дефіцит», - наголошує Микола Маренич.

Криза харчових продуктів виникла найперше через логістичні фактори, запевняє декан факультету технології та виробництва із переробки продукції тваринництва, професор Анатолій Шостя.

«Через відсутність пального ми не можемо перевезти збіжжя та продукти харчування. Також дефіцит пального негативно впливає на забезпечення тварин, які потім дадуть нам молоко. Відсутність електропостачання унеможливлює машинне доїння. Не вистачає спеціалістів, які могли б вручну доїти корови», - підкреслює він.

За його словами, продовольча безпека українців вимагає налагоджування чіткої роботи заводів із глибокої переробки:

«Зараз ми вивозимо зерно, і у нас не працює повноцінно борошномельне виробництво. Коли почнемо самі переробляти, зможемо збільшити кількість великої рогатої худоби, кількість якої зменшилась в 9 разів. Завдяки використанню збіжжя на внутрішньому ринку його ціна може вирости на 40-60 відсотків. Країни світу потребують нашого зерна, бо вони отримують додану вартість на нього. А якщо ми самі перероблятимемо, піднімемо тваринництво, виробництво молока, покращимо баланс нашого м’яса. Виробництва молока в три рази можемо збільшити. В зв’язку з бойовими діями зупинилось багато підприємств, які якраз займались переробкою. Тому потрібно запускати нові промислові комплекси з виробництва продуктів харчування».

Також Україні потрібно зайняти свою нішу на європейському ринку. І це має бути виробництво повноцінних біологічно корисних продуктів тваринного походження, переконаний професор:

«Нам треба думати не про те, як нам харчуватися, а про те, що ми можемо запропонувати європейцям. Ми ніколи не чуємо, щоб останнім часом хтось міг отруїтись ковбасою або сметаною. Тому що ми зараз споживаємо біологічно безпечні продукти, а маємо - біологічно корисні продукти. Для цього потрібно вирощувати тварин в комфортних умовах. І щоб тварини були щасливими. І тоді ми займемо таку нішу».

Для цього мають діяти такі механізми, як дешеві кредитні ресурси на розвиток тваринництва, фінансування аграрних фондів, відшкодування на придбання і виробництво племінних генетичних ресурсів.

«Що ми пропонуємо ще? Існує багато міжнародних проєктів. І щоб переробити молочну продукцію, якої у нас накопичилось багато, та працевлаштувати внутрішньо переміщених осіб, зокрема, й в селах, можна виробляти сирну продукцію. Є міжнародний проєкт на 14 тисяч євро, який передбачає навчання та надання обладнання. Подібні молокопереробні комплекси можна в кожному селі. Це буде позитивний приклад для громад: не залучати товаровиробників і виробляти корисну молочну продукцію. Наразі майже всі перехворіли майже всі на коронавірус, пройшла вакцинація. Крім того, люди знаходяться в стресовому стані через війну. І нам потрібно переходити на таке харчування, яке дозволить швидко виводити антибіотики з організму. Молочні продукти підвищують імунітет та знижують стрес. Саме молочні продукти здатні змінити мікрофлору кишківника, яка вразлива до антибіотиків та найбільше вразлива при стресі. Зможемо зміцнити здоров’я наших людей», - зазначає Анатолій Шостя.

До того ж, наголошує пан Анатолій, можна започаткувати практику післявоєнного стану, коли громада передає на відгодівлю тварин мешканцям громади, щоб залучити кошти. І додає, що вже є відповідні міжнародні проєкти, справа за ініціативою громад.

Нагадаємо, мовознавець із Полтави розповів про знаменитий вислів про руській корабль.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на нашТелеграм-канал.

Фото: Тетяна Щербатюк