Хронологія розслідування «Справи Майдану»

Розгін студентів на Майдані 30 листопада 2013 року. Розстріл мітингувальників на вулиці Інститутській 20 лютого 2014-го. Вбивства Сергія Нігояна, Михайла Жизневського, Романа Сеника, викрадення Ігоря Луценка та викрадення і вбивство Юрія Вербицького 22 січня 2014-го — це найрезонансніші справи Майдану. Водночас є понад вісім десятків інших епізодів. Усі вони умовно об'єднані в одну велику «справу Майдану», яка розслідується і по сьогоднішній день. I-VIN.INFO пригадує, як розслідувалась справа Майдану та які вироки обвинувачуваним винесли за ці десять років.

Розслідування справи Майдану було розпочато головним слідчим управлінням Генеральної прокуратури 25 лютого 2014 року за фактами організації вчинення умисних вбивств під час проведення масових заходів на майдані Незалежності у Києві в період з листопада 2013-го до лютого 2014 року.

У квітні 2014 Сергій Горбатюк очолив другий слідчій відділ Генпрокуратури. Під його керівництвом було завершено розслідування чотирьох кримінальних проваджень проти співробітників правоохоронних органів, які здійснювали протиправні дії щодо Михайла Гаврилюка, щодо правоохоронців одеської міліції, які не забезпечили у травні 2014-го охорону приміщення міськвідділу внутрішніх справ і незаконно звільнили 63 осіб, затриманих за участь у масових заворушеннях 2 травня.

22 квітня апеляційний суд Києва відправив під варту колишнього командира столичної роти розформованого спецпідрозділу МВС «Беркут» майора Дмитра Садовника.

У серпні того ж року військова прокуратура оголосила про намір затримати 20 «беркутівців», але вони втекли з України. Загалом Україна оголосила 21 колишнього правоохоронця у міжнародний розшук.

У вересні 2014 Дмитра Садовника випустили з-під варти, а вже у жовтні він також втік з України.

У грудні того ж року створили управління спецрозслідувань ГПУ. Керівником управління призначили Сергія Горбатюка.

«Управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури створено як єдиний центр розслідування всіх злочинів, скоєних за період протестних акцій в Україні. Серед його основних завдань – вивчення обставин узурпації влади і всього комплексу злочинних дій, скоєних за правління Януковича. Першочергове завдання діяльності управління – розслідування масових убивств учасників мирних акцій протесту 18–20 лютого 2014 року», – повідомила тоді пресслужба ГПУ.

Протягом 2015 року Міжнародна дорадча група при Раді Європи та моніторингова місія ООН з прав людини висловлювали стурбованість, щодо відсутності прогресу по справі Майдану.

«Поступ у розслідуванні вбивств мітингувальників під час Революції гідності стався лише через 10 місяців після зміни влади в Україні», - казав голова Міжнародної дорадчої групи при Раді Європи Ніколас Братза.

У травні 2016 року Святошинський суд розпочав розгляд по суті справи проти п’яти колишніх «беркутівців»: Павла Аброськіна, Сергія Зінченка, Олександра Маринченка, Сергія Тамтури та Олега Янішевського. Їх обвинувачують у розстрілі активістів Майдану на вулиці Інститутській у Києві в лютому 2014 року.

28 листопада відбувся відеодопит експрезидента України Віктора Януковича. Ключові тези промови Януковича: про його намагання уникнути кровопролиття, непричетність до застосування сили, звинувачення на адресу «радикалів» та організаторів Євромайдану.

На треті роковини розстрілу Небесної сотні про хід справ Майдану прозвітував тодішній генеральний прокурор України Юрій Луценко.

За його словами, генпрокуратура розслідує 259 проваджень щодо злочинів, вчинених під час подій Майдану, 353 особам оголошено про підозру.

«Серед підозрюваних – 34 високопосадовці, 127 службовців правоохоронних органів і 32 так звані «тітушки». Підозри оголошено експрезидентові України Януковичу, ексміністрові внутрішніх справ Захарченку, ексдиректорові департаменту матеріального забезпечення Зінову, екскомандувачеві внутрішніх військ Шуляку, ексзаступникові міністра внутрішніх справ Рятушняку, ексголові СБУ Якименку, експрем’єр-міністрові Азарову, екскомандирові полку міліції особливого призначення Кусюку та колишньому першому заступникові голови СБУ Тоцькому. На жаль, всі вказані особи перебувають поза межами України, і гостро стоїть питання про їхнє заочне засудження», – заявляв Луценко.

Станом на лютий 2018 за результатами судів у справах Майдану покарання відбуває одна людина.

Про це в ефірі «Радіо Свобода» повідомив начальник департаменту спеціальних розслідувань ГПУ Сергій Горбатюк. За його словами, за чотири роки ухвалено 50 судових вироків, 412 особам повідомлено про підозру.

Наприкінці 2019 року справу Майдану передали Державному бюро розслідувань. Тодішній його директор Роман Труба заявив, що розслідування по цій справі може бути призупинене, але через дії активістів та адвокатів родин Небесної сотні, зокрема Євгенії Закревської, ДБР продовжує розслідування.

29 грудня 2019 року, у результаті домовленості із країною-агресором п'ятьох вищезгаданих «беркутівців» на 76 громадян України, що були ув'язнені в ОРДЛО. Крім цього, звільнені були і фігуранти справи про вибух біля Палацу спорту у Харкові, внаслідок якого загинули четверо людей. Це викликало обурення у частини суспільства.

«Якби у мене було ще 100 «беркутівців» і мені запропонували одного розвідника, я б їм віддав 100 «беркутівців» і повернув би живого розвідника», – казав тоді президент Володимир Зеленський.

10 березня 2020 року затримали підозрюваного у викраденні і катуванні активістів Євромайдану Ігоря Луценка та Юрія Вербицького та вбивстві останнього.

20 березня слідчі ДБР повідомили про підозру колишнім начальнику управління та заступнику начальника управління громадської безпеки Головного управління МВС України у Києві за так званий «розгін Майдану».

23 липння того ж року в офісі Генпрокурора повідомили, що розслідування щодо двох колишніх «беркутівців» завершене, ще одному повідомили про підозру.

18 лютого 2022 року завершено досудове розслідування стосовно колишніх керівників міліції, які організували вбивства майданівців. Йдеться про колишнього керівника управління громадської безпеки Головного управління МВС України у Києві та колишнього екскомандира оперативної роти батальйону міліції особливого призначення «Беркут» у Харківській області.

17 січня 2023 року Печерський районний суд дозволив арештувати Януковича у справі про розстріл мітингувальників у лютому 2014 року.

25 квітня 2023 року екскомандира львівського «Беркуту» взяли під варту в залі суду. Ростислава Пацеляка підозрюють у перевищенні службових повноважень та вбивствах учасників Євромайдану.

В жовтні 2023 року закінчилась справа розстрілів на Інститутській. Суд оголосив вироки 5 ексберкутівцям. Жоден не отримав тюремний термін.

Сьогодні, 19 лютого 2024 року, працівники Державного бюро розслідувань повідомили, що за чотири роки розслідування «справи Майдану» повідомили 239 підозр, до суду було скеровано 117 обвинувальних актів відносно 211 осіб.

«ДБР продовжує роботу і наголошує, що для протидії 841 тисячі активістів з листопада 2013 по лютий 2014 років було залучено 60 тисяч правоохоронців», - запевняють у Державному бюро розслідувань.

Нагадаємо, як пройшли «найгарячіші» дні Майдану для вінничан.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: bbc.com, radiosvoboda.org, pravda.com.ua