Вічна пам’ять Героям

Вінниччина втратила ще п’ятьох своїх синів: Богдана Соколовського, Спартака Варданяна, Леоніда Сокольвака, Олега Іщенко та Ігора Палвашова, повідомляє I-VIN.INFO.

Вчора Вінниця проводжала у вічність Богдана Соколовського, який загинув під Бахмутом. Герою було 23 роки...

Богдан Соколовський воював у складі Об’єднаної штурмової бригади Національної поліції України «Лють» на Донеччині. Був заступником командира взводу.

Військовий загинув 4 вересня під час виконання військового завдання поблизу Бахмута.

На сторінці Вінницької міськради розповіли про життєвий шлях молодого воїна. Зазначають, що народився Богдан 20 червня 2000 року. Вчився у першій школі, потім — у Київському військовому ліцеї ім. Івана Богуна. Після навчання працював слідчим.

Сьогодні вінничани прощалися іще з двома Героями. Спартак Варданян та Леонід Сокольвак воювали за майбутнє нашої країни. Разом із побратимами боронили її від російських окупантів. Загинули воїни у кривавих боях на Донецькому напрямку. Про це повідомила Вінницька міська рада.

Спартак Варданян народився 19 червня 1976 року в с. Великий Острожок, що у Хмельницькому районі. По закінченні школи відслужив строкову службу й переїхав до Вінниці. Тут створив сім’ю й працював. Спочатку займався підприємницькою діяльністю, а згодом торгівлею.

«Де б не був, Спартак завжди з добротою та чуйністю ставився до людей. Проявляв свою підтримку оточуючим. Якщо комусь було важко, намагався допомогти. Не цурався ніякої роботи, був люблячим чоловіком для мене та турботливим батьком для наших дітей. Доньці наразі 24 роки, а синочку – 12. Війна відібрала в нас найцінніше», – каже дружина полеглого Героя Людмила.

Спартак Варданян служив у лавах в/ч А 3137. Останнім для нього став бій поблизу с. Оріхово-Василівка Бахмутського району. Загиблому воїну було 47 років.

Леонід Сокольвак народився 6 червня 1974 року у с. Будки Немирівського району. Тут навчався у школі, а далі продовжив освіту у Вінницькому професійно-технічному училищі. До масштабного вторгнення росії працював у Вінницькій транспортній компанії.

«Мій чоловік був мирною людиною, хоча в юності й відслужив армійську службу. Він завжди працював, піклувався про нас з донькою та нашу велику родину, – розповідає дружина загиблого Захисника Алла. – Та все змінила війна…»

Леонід став у стрій ЗСУ на початку великої війни. Був стрільцем. Бойовий шлях мужнього чоловіка обірвався 29 червня біля с. Старомайорське Волноваського району, за кілька тижнів після його 49-го Дня народження.

4 вересня у лікарні м. Дніпро зупинилось серце нашого земляка, Героя, солдата Іщенко Олега Тарасовича, 1971 р.н., жителя м. Бар. Про це інформує Барська міська рада.

«Він мужньо боровся за свободу та Незалежність Батьківщини, та підступна хвороба забрала його життя. На превеликий жаль, рідні не дочекалися свого Героя», - йдеться в дописі.

Барська громада втратила ще одного свого захисника. Позавчора обірвалося життя Ігора Палвашова, повідомляє міська рада.

Коли розпочалось повномасштабне вторгнення рашистської нечисті, Ігор добровольцем з 9 квітня 2022 року пішов воювати. Був у складі 3 роти 1 батальйону 14 бригади. Направлений в Донецьку область на нульову позицію.

31 липня 2022 року отримав поранення. Лікувався у м. Черкаси. Після лікування відпустили на 5 днів додому. З дому Ігор знову відправився на фронт. На цей раз – в с. Залізничне Чугуївського району Харківської області.  

6 вересня 2022 року, під час бойових дій, молоде, сповнене сподівань та прагнень життя нашого новітнього Героя обірвалось…

«Ігор мріяв про щасливу власну сім’ю, дім, машину, але покинув велику родину, друзів та пішов на захист України, своєї родини, своїх мрій. І самовіддано захищав до останнього подиху. Тепер він наш небесний захисник. А ми завжди пам’ятатимемо Ігоря молодим, енергійним, готовим прийти на захист, стати до бою з ненависним ворогом», - йдеться в дописі.

Читайте також, 25 мільйонів віддали за кар'єр із величезним боргом на Вінниччині.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: зі сторінок громад