Фейки, маніпуляції та дезінформація: як розпізнати та не піддатись впливу

В умовах інформаційної війни дуже важливо вміти аналізувати новини, дописи, коментарі та відрізняти фейки і дезінформацію від правди. Адже російська пропаганда не припиняє розповсюджувати свої наративи, виробляти нові маніпулятивні публікації та діяти в рамках світової інформаційної сфери. В такій ситуації у нагоді стане критичне мислення. Тоді читач вміє перевіряти інформацію, яка йому трапляється у просторах інтернету. Крім того, з недовірою ставиться до різного виду «вкидів». Розгляньмо можливий «вкид» на прикладі листа, який прийшов на редакційну пошту I-VIN.INFO.

Одразу зауважимо, що подібні листи можуть надсилати і на особисту пошту. Тоді виникає ще одне питання: звідки у них база з адресами електронної пошти. І це теж сигнал з недовірою ставитись до будь-якої інформації.

Отже, на нашу пошту скинули листа, в якому йдеться про утиски українських чоловіків призовного віку в Латвії. До листа додали два скріна на підтвердження тез, які прописали у листі.

Зрозуміло, що без усіляких посилань. Адже тоді можна було б легко перевірити цю інформацію. Ми знайшли цю групу у Фейсбуці. З'ясувалось, що група Українці в Латвії / Украинцы в Латвии / Ukrainians in Latvia є приватною. Щоб коментувати дописи у закритій групі, потрібно бути учасником цієї групи. Отже, власниці цих акаунтів мали б бути у списку учасників. Проте пошук даних показав, що ні Олена Козак, ні Світлана Щелест (англійською) не є її учасниками. Тобто, ці скріни - фейкові.

Старший дослідник в Digital Forensic Research Lab (DFRLab) Роман Осадчук зауважує, що такі фото скріншотів дуже легко зробити у будь-якому графічному редакторі.

Якщо продовжувати тему графічних дизайнерів, варто розповісти й про фейкові зображення. Їх активно застосовують для підтвердження брехливої або маніпулятивної інформації.

Особливо часто такі зустрічаються, коли розповідають про складні військові та гуманітарні ситуації. Тоді фото можуть опублікувати не з того місця (це було на Донецькому напрямку, а публікують, що це сталось на Херсонщині), не тоді (це сталось кілька років тому, в іншій країні, а публікують, що це свіжі кадри обстрілів абощо в Україні), не з тими (понівечена техніка російських військових видається за українську). Таких прикладів багато.

Щоб перевірити, чи фото відповідає подіям, про які йдеться у новині, варто скористатись ресурсом RevEye plugin. Завдяки цьому інструменту можна з’ясувати, коли і де фото публікувалось раніше. А ресурс Who stole my pictures дозволить шукати схожі зображення в кількох пошукових системах. 

Ще один ресурс Image Edited? Допоможе дізнатись, чи редагувались фото до його оприлюднення. Адже неодноразово дослідники виявляли, що на фотографії з російських пабліків щезали або з’являлись якійсь елементи.

Також звертає увагу на пошту, з якої прийшов цей лист. Мовляв, з поштових скриньок proton скидали погрози журналістам у березні 2022 року.

У соцмережах фейкові фото можна визначити за допомогою розширеного пошуку. Для цього в пошуку https://www.facebook.com/search/ додати інші параметри, які нас цікавлять, через скісну риску. Тоді у користувача можна дізнатись і місце роботи, дату публікації фото тощо. Щоб дізнатись геолокацію, де знімалось фото, можна скористатись сервісом Yomapic. Крім того, він покажу дату публікацію та соцмережу, де вперше з’явилось фото. 

Якщо читати новини на сайті, який бачимо вперше, але інформація на ньому нам здається правдоподібною, варто звертати увагу на:

1)     Відсутність автора публікації

2)     Відсутність гіперпосилань на першоджерело інформації

3)     Відсутність контактних даних та можливості зворотнього зв’язку

4)     Відсутність відомих експертів у матеріалі

Перевірити надійність сайту можна за допомогою інструментів Who is requests, Whois.net, DomainbigData, Cy-pr.com.

Завдяки цим ресурсам можна з’ясувати назву організації, яка цей сайт зареєструвала, адресу цієї організації, контактний номер та електронну пошту.

Дослідження показують, що найбільше інформації українці отримують саме в соцмережах. Втім, тут можна потрапити на гачок кремлівських фейкоробів. Через соціальні мережі та месенджери пропагандисти розповсюджують багато брехні.

Крім того, ми подивились дописи цього дня, навіть найближчих тижнів до 13 квітня. Але допису, як ми й очікували, не було. Тобто, ще одне підтвердження неправдивості цієї інформації.

Переконатися, що ця інформація є фейковою, допомагає також її структура. Адже дезінформація завжди має певний меседж, який пропагандисти та фейкороби намагаються просунути. В нашому випадку він присутній - про те, що українська влада використовує бідь-які важелі, щоб повернути українців додому, щоб потім - забрати в армію. Тобто, наратив кремлівської пропаганди дуже чіткий - усіх українців, які можуть воювати, все одно відправлять на фронт. Навіть, якщо вони за кордоном. Це «лякалка» не тільки для тих, хто зараз мешкає за кордоном, але й для тих, хто зараз живе в Україні. Мовляв, усім українцям призивного віку доведеться йти на фронт. Другий меседж російських дезінформаторіа - європейці не задоволені перебуванням українців в їхніх країнах. Цих два наративи вони «розганяють» давно, з різними підтекстами та по-різному обігрують.

В будь-якому випадку нас має цікавити, з якою метою цю інформацію нам надсилають. Якщо це редакційна пошта, ймовірно, фейкороби сподівались, що ми повіримо у правдивість цих скрінів і напишемо новину. Адже ця інформація має суспільний резонанс. Відтак, ми навіть підіграли цим фейкоробам, буцім ми повірили, відповіли на лист і дещо запитали. Втім, передбачувано, не отримали відповіді. Адже поштова скринька у них використовується лише для розсилання листів. І, скоріш за все, вона одноразова. Тобто, цю поштову скриньку використали один раз саме для цієї розсилки. А потім нею вже не користуються. Адже у плани прокремлівських пропагандистів не входить листування і уточнення деталей. Головне - скинути дезінформацію якомога більшій кількості власників емейлів.

Тому усім українцям треба бути дуже уважними до всього, що перебуває в інформаційному полі. Аналізувати, фільтрувати, не довіряти.

Порада № 1 – не довіряти будь-якій інформації, яка викликає емоції. Маємо запитати себе: для чого цю інформацію розмістили, з якою метою? Це перше правило у сприйнятті будь-якої інформації.

Порада № 2 – перевіряти джерела інформації. Навіть офіційні джерела можуть помилятися, а анонімним взагалі не можна довіряти.

Порада № 3 – не поширювати самому інформацію, у правдивості якої сумніваєшся.

Про поради, як поводити себе з ботами у соцмережах, ми писали ТУТ.

Нагадаємо, СБУ у Вінницькій області викрила 27 колаборантів.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Головне фото: Pixabay

Фото: скріншоти з ел-пошти