«Ми не маємо право на помилку», - кажуть сапери

Військові сапери щодня знешкоджують десятки боєприпасів на Миколаївщині. Іноді їм ставлять надскладні завдання, і в умовах війни вони виконують ці завдання. І-VIN.INFO вдалося поспілкуватися з військовими саперами Владиславом та Артемом, коли волонтери привезли їм гуманітарний вантаж з Вінниччини.

Розповідають, що найважчим завданням було розмінування поля на 200 гектарів.

«Ці землі непридатні для сільського господарства, трактор не може виїхати на заміноване поле, бо є ризик підірватись. А потрібно ж сіяти, намагатись використовати усі території, де може рости пшениця. Тому нам поставили задачу за п’ять днів впоратись з цим полем», - згадують сапери.

Зазначають, що звичайне гуманітарне розмінування, до військового стану, передбачало розмінування 0,2 га за день.

«Це для порівняння. Але ми змогли це зробити. Працювали без спочинку. Знешкоджували щодня десь 130-150 вибухонебезпечних предметів. Причому, ВНП першої категорії відвозили в певне місце, де все підривали, а ВНП другої категорії підривали просто на місці, вони не підлягають перевезенню, таких близько 10 одиниць знищили», - зауважують.

Працювало дві групи, чотири сапери та командир групи. Військові задоволені своєю роботою, кажуть, що тепер на цьому полі заколоситься пшениця.

«Знаходили снаряди різних калібрів, ракети, сигнали залпового вогню, боєприпаси невеликого калібру - від БМП, кулемету, мінометні міни, касетні снаряди, які вже розлетілись», - наголошують.

На питання, чому обрали саме цю небезпечну спеціалізацію, відповідають, що вважають цю роботу й азартною. Мовляв, права на помилку не мають.

«На жаль, маємо у нашому підрозділі загиблого побратима. На початку війни активно розкидались російські касетні міни. Хоча вони заборонені Конвенціями ООН, бо на них багато цивільного населення підривається. Вони мають чотири датчики цілі, тобто, чотири розтяжки по 15 метрів. Побачити їх усіх важко. А якщо на полі трава в пояс, то й поготів. Тоді у нас і був один двохсотий та один трьохсотий», - із сумом згадують сапери.

Навчались саперній справі протягом двох місяців у Кам’янець-Подільському два місяці. Потім у них був місяць злагоджених дій, і вже безпосередньо робота на передовій.

Кажуть, що волонтери часто привозять передачі з рідних країв. І їм усього вистачає. На знак подяки підписують прапор, щоб передати для вінничан, які постійно підтримують бійців.

«А от машини для бойових завдань самі купуємо. Вони дуже швидко виходять зі строю, осколками постійно псуються. Це вже п’ята у нас, теж має пошкодження уламками снарядів, але поки що їздить», - розповідають.

Нагадаємо, миколаївські волонтери розвозять питну воду за графіком.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: armyinform.com.ua, Тетяна Щербатюк