Інтерв’ю із актором та сценаристом Студії «Квартал 95» Юрієм Великим

Гумор під час війни – тема постійних суперечок. Хтось вважає, що не доречно жартувати, коли в країні гинуть люди, а хтось переконує, що це спосіб відволіктись від жахів війни. Проте майже всі погоджуються із думкою, що нашого ворога висміювати можна і треба. Із цією задачею добре справляється комік-пародист Юрій Великий, чиї пародії на російських злочинців збирають мільйонні перегляди. I-VIN.INFO поспілкувався із паном Юрієм про різні аспекти його гумористичної творчості під час війни, а також запитав, про що жартуватиме комік вже після нашої перемоги.

Юрій Великий – найвідоміший український комік-пародист, актор та сценарист Студії «Квартал 95». За вдалі пародії на Володимира Зеленського його інколи називають «двійником» Президента України. З самого початку повномасштабної війни Юрій записує та викладає на свій YouTube-канал сатиричні пародії на ворогів України. путін, Соловйов, Кива, Кадиров, Пригожин, Гіркін, Конашенков – це далеко не повний список персонажів в пародійному арсеналі Юрія Великого.

— Першу пародію на лукашенко ви виклали на п’ятий день повномасштабної війни. Ви тоді вже планували почати таку довгу кампанію з висміювання ворога чи така ідея вже з’явилася згодом?

— Так, це було 28 лютого. Я зробив цю пародію, щоб відволіктись від поганих новин. Ми тоді були в бомбосховищі і я зрозумів, що більше не можу читати всі ці жахливі новини. В цьому бомбосховищі я нікого не знав, а в процесі підготовки до запису цієї пародії познайомився із багатьма людьми, вони мені принесли реквізит для відео. Запис пародії відволік мене та багатьох людей в бомбосховищі. І головне, що ця пародія відволікла тих, хто її подивився. Люди писали, що це ковток свіжого повітря серед поганих новин. В той момент я зрозумів, що я й надалі займатимуся цією справою, адже підіймати бойовий дух та настрій наших громадян дуже важливо.

— Як ви обираєте теми та складаєте сценарії для ваших відео із пародіями? Це спонтанна рефлексія на актуальні події, чи у вас є якийсь графік та заплановані заздалегідь матеріали?

— Пишемо всі пародії, враховуючи актуальні новини. Дивимось, що відбувається на фронті, в країні-агресорі та у світі в цілому. Наприклад, десь у січні російський блогер-інтерв’юер Юрій Дудь взяв інтерв’ю у російського актора і телеведучого Оскара Кучери – це начебто не та новина, на яку всі звернули увагу. Проте, ми зробили пародію на це інтерв’ю, вона виявилася дуже вдалою і довгий час протрималась в трендах YouTube. Дивимось на те, що в першу чергу цікаве нам – з того і робимо пародії.

— Тобто, ви не сам пишете сценарії до пародій? У вас є команда?

— Так, в мене є два співавтора, з якими ми пишемо протягом десь чотирьох років номери для «Кварталу 95», і вже більше року пишемо ці пародії. Спочатку писав я один, а вже коли рашисти втекли з-під Києва, почали збиратися в офісі і писати разом.

— У вас присутня самоцензура під час написання сценаріїв? Приміром, про це краще не жартувати, а це можуть не так зрозуміти. Або ж ви себе не обмежуєте в цьому плані?

— Звичайно, в кожному з нас сидить саморедактор. Завжди для нас були табуйованими теми війни, смерті, смертельних хвороб. Але коли у нас з’явився ворог, стосовно нього всі табу зникають. Ми повинні висміювати ворога, показувати його нутро. Наші люди і так знають про це їхнє нутро, але ми повинні показувати його світу. Дуже багато людей дивляться мене з Казахстану, Азербайджану, Вірменії, країн Прибалтики. Ми повинні показувати те, що наші вороги небезпечні для всього людства.

— В своїх пародіях ви якраз зображуєте російських злочинців максимально недолугими та дурними. Чи не вважаєте ви, що таке відверте глузування породжує недооцінку ворога, яка може призвести до неприємних наслідків?

— Наше військове командування, солдати та цивільні точно знають, що наш ворог – це не зборище бомжів. Це потужна та сильна армія, дуже жорстока та небезпечна. Я в жодному разі не знецінюю роботу наших військових, які щодня долають такого сильного ворога. Я не кажу, що мої персонажі тупі, це дуже підступні та хитрі люди. Якби путін був тупим, він би не затримався при владі на понад 20 років. Він цинічний, брехливий і жорсткий диктатор. Але коли той самий путін вляпається в якусь ситуацію, де можна сказати, що він, вибачте, обісрався, то ми покажемо це в обгортці гумору. Коли вони втекли з-під Києва і з острову Зміїний, і назвали це «жестом доброй волі» – вони обісралися. Коли вони втекли з Харківської області та назвали це перегрупуванням військ – вони обісралися. Ми висвітлюємо всі їхні безглузді дії, щоб знову ж таки весь світ бачив, що вони обісралися.

— Українці та українки кепкують з росіян всюди – від мемів в Телеграмі до телебачення. З російської сторони зворотного начебто не спостерігаємо. Чому ж ми використовуємо гумор, як зброю, а вони ні?

— Я не слідкую за російськими коміками, але мені здається, що всі ті з них, хто лишився в росії, зараз зібрані на каналі ТНТ, а це ресурс «Газпром-медіа». І що їм Канделакі скаже, про те вони і будуть жартувати. Я так розумію, що перед ними не стоїть задача жартувати про війну, вони дійсно не розглядають гумор, як зброю. Їм зараз потрібна інша зброя, бо своя вже закінчилася, вони постійно просять її в Ірану, в Північної Кореї. Щодо російських коміків, можливо, там і є ті, хто розуміє всю жахливість цієї війни, але вони дуже бояться втратити своє місце під сонцем і тому сидять мовчки.

— У ваших відео з’являється російській солдат Ванька – це такий собі збірний образ російського військового. Якщо б вам треба було зіграти збірний образ українського воїна – яким би він був?

— Це була б повна протилежність окупанту Ванькє. Наші воїни мають мотивацію – вони захищають свою землю. Ванька – дійсно, збірний образ російських окупантів, які на початку повномасштабної війни крали пральні машини, унітази. Вони приїхали з якоїсь діри, не бачили цивілізації до цього. Цей образ Ванькі дуже полюбився глядачам і це, напевно, єдиний окупант, якому українці не бажають смерті, навіть як вигаданому персонажу. Вони хочуть побачити, в які нові халепи потрапить цей Ванька. А що стосується збірного образу нашого воїна, то це, як я і казав, була б повна протилежність окупанту. Наш воїн – протагоніст, і якщо мені колись випаде честь зіграти нашого воїна, це буде менш гуморний, а більш життєвий та справжній образ героїчної людини, яка відстоює незалежність своєї країни.

— Ви виступали і перед військовими, які беруть участь у бойових діях, і перед цивільними в тилових містах. Чи є таке, що військові менше сміються на ваших виступах ніж цивільні, чи не притупили щоденні жахи війни почуття гумору наших захисників?

— Мені здається, що ні. З березня 2022 року ми почали виїжджати до військових частин і виступати там. Можливо, я давав гумор, близький нашим військовим, адже робив патріотичні пародії на нашого президента, сатиричні пародії на Гіркіна, на Конашенкова. Для військових це така сама можливість відволіктись від постійної напруги. Одного разу ми дуже швидко організували концерт для військових, які мали ось-ось їхати на передову. Ми провели концерт, поспілкувалися з військовими, для деяких я записав привітання в образі Президента України. І ми побачили, що їхній настрій та бойовий дух суттєво покращилися. Ми з акторами Студії «Квартал 95» та друзями-артистами вже дали понад 300 таких концертів, адже, повторюся, дуже важливо підіймати настрій нашим захисникам та захисницям.

— Ви пародіювали багато російських терористів, пропагандистів, «політиків». В яку роль вам було вжитися найскладніше, з точки зору дикції, тембру та міміки?

— Перевтілюватись не так важко, як знайти потрібний для образу реквізит. В мене обличчя вузьке, а треба було спародіювати Суровікіна, а в нього, вибачте, харя. Те ж саме і з Небензею – постпредом в ООН від рф. Іноді складно знайти перуку, адже якась новина з’явилась і треба швиденько зробити пародію. Пам’ятаю, коли знімав Лаврова, а моя зачіска – точно не така як у нього. Я якось підстригся і зберіг своє волосся. Для цієї пародії я взяв бинти, клей ПВА, зробив пап’є-маше своєї голови і туди наклеїв своє відстрижене волосся. Після цього відео багато людей написали, що «за «гніздо» у Лаврова на голові – окремий лайк». Коли записував Гіркіна, взяв цю саму перуку, додав трохи сивого волосся – підстриг своїх знайомих в офісі і в мене вже була перука а-ля Гіркін. Ось такими кустарними методами все це робиться.

— А в кого було найбільш неприємно перевтілюватися з точки зору особистої неприязні до людини?

— Що стосується найбільш неприємного для мене персонажа, то це Соловйов. Коли граю його, у мене потім все обличчя болить. Моїм батькам теж не подобається цей персонаж в моєму виконанні. Мама каже: «Юрочка, ти якийсь дуже злий, я навіть не можу на тебе дивитись». І багато глядачів пишуть, що пародія настільки влучна що навіть хотілося плюнути в екран. Тому саме Соловйов найбільш мерзотний персонаж в моєму арсеналі.

— Чи продовжите ви робити пародії на росіян після нашої перемоги? Або ж це є вашим особистим інструментом інформаційного спротиву лише під час війни?

— По-перше, я не знаю, чи будуть ці персонажі живими після нашої перемоги. Ось Пригожин – яскравий приклад, а Кадиров, сподіваємося, скоро до нього відправиться. Багато інших персонажів моїх пародій рано чи пізно опиняться на лаві підсудних в Гаазі. Я із задоволенням зроблю таку добру пародію на суддю Гаазького трибуналу, який всіх їх буде судити. Якщо після закінчення війни і нашої перемоги в росії ще залишаться персонажі, яких можна буде висміювати, я буду це робити. Мені здається і в Україні буде багато політиків та діячів, на яких можна буде робити пародії. І це будуть не тільки злі пародії. Ми, наприклад, в «Кварталі» робимо пародії на очільника ГУР МО Кирила Буданова, і це доволі компліментарні пародії. А взагалі, після війни хотілося б вже відійти від воєнної тематики, писати номери на вічні теми. Теми стосунків між людьми, любові, родини, дітей, школи та іншого.

Читайте також, вінницькі волейболістки виграли у товариському матчі.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: Валентин Вінницький та пресслужба Студії «Квартал 95»