У Донецькому університеті розповіли про виклики, можливості та міжнародну діяльність

Війна в Україні розпочалась ще у 2014-му році. Тоді люди, підприємства та заклади освіти боролись за можливість жити у вільній країні і тому переїхали на нові місця. Одними з таких є Донецький національний університет імені Василя Стуса, який після переміщення зі Сходу України з 2014 року здійснює свою діяльність у Вінниці. І навіть повномасштабне вторгнення не зламало міцний дух університетської родини. I-VIN.INFO поспілкувався з деканом економічного факультету, професоркою кафедри міжнародних економічних відносин Тетяною Орєховою та заступницею директора Навчально-наукового інституту розвитку академічного потенціалу, доцентом Світланою Жильцовою про те, як долають нові виклики у ДонНУ імені Василя Стуса.

– Чи трансформувалось навчання у Донецькому національному університеті з 24 лютого 2022 року?

Тетяна Орєхова:

З початку повномасштабного вторгнення російських загарбників в Україну освіта стала для наших студентів не просто соціальною послугою, вона стала життєвою необхідністю, містком, який пов’язував їх з нормальним життям, давав можливість згуртуватись та зрозуміти, що робити далі.

Від початку повномасштабного вторгнення Міністерство освіти і науки України висловило рекомендацію університетам на деякий час припинити навчання, але ДонНУ імені Василя Стуса продовжував працювати зі студентами у форматі онлайн-консультацій, щоб наші студенти мали можливість поспілкуватись з викладачем. Це могли бути як консультації професійного напряму, так і психологічна допомога з боку викладача.

Багато викладачів університету пройшли схожі випробування у 2014-му році, коли був окупований Донецьк. Тоді ми не зупинили навчання під час бойових дій в Донецьку, аби дати студентам можливість завершити певний курс навчання або певний освітній рівень, отримати дипломи, не втрачати рік і продовжувати своє навчання або професійну діяльність на підконтрольній Україні території.

– Освітня програма істотно змінилась?

Тетяна Орєхова:

У першому півріччі 2022 року навчання проходило повністю у форматі онлайн. Ми розуміли, що через повітряні тривоги небезпека є будь-де, де є наші студенти/викладачі. Це вимагало додаткових асиметричних форм навчання: дистанційні платформи Moodle та Google-клас, на яких дублювались завдання для самостійного опрацювання навчальних матеріалів. Відповідне виконання завдань самостійної роботи студентів для також відбувалось із застосуванням дистанційних навчальних платформ, проте лекції, практичні, семінарські заняття відбувалися за розкладом в режимі реального часу.

Крім цього, слід сказати про зміну ролі університету в суспільстві під час війни. Ми відчули гостру потребу суспільства в підготовці кадрів для відновлення України. Через це з літа 2022-го року ми розпочали набір на п’ять нових спеціальних освітніх програм: «Управління постконфліктними територіями», «Соціальне підприємництво», «Психологічна реабілітація в надзвичайних умовах», «Екохімбезпека», «Цифрова бізнес дипломатія».

На ці програми йдуть свідомо ті студенти, які бачать власну місію у відновленні України після війни. Відкриття програм не випадкове, адже навчання в університеті практико-орієнтоване. Зокрема, у нас великий досвід реалізації короткострокових сертифікатних освітніх програм на потребу місцевого бізнесу, місцевої влади чи самоврядування. Це такі програми як «Індикатори моніторингу та реалізації стратегії розвитку Вінницької міської територіальної громади МТГ 3.0», «Підготовки медіаудиту та інформаційна політика», «Розвиток управлінських компетенцій 3.0» для підприємств Вінниччини. Тобто, ми працюємо у постійному партнерстві з владою та бізнесом, розуміємо, що потрібно суспільству і виконуємо свою місію через наші освітні програми.

– ДонНУ можна вважати вдалим прикладом адаптації після релокації для інших?

Тетяна Орєхова:

Ми докладаємо багато зусиль на всіх рівнях університету для створення системи внутрішнього забезпечення якості освіти. Вона є гарантом того, що освітні послуги надаються здобувачам якісно. Наша система внутрішнього забезпечення якості освіти реалізується на п’яти рівнях. Тобто, від рівня Ради з якості вищої освіти Університету, ректорату, вченої ради до рівня загальноуніверситетських структурних підрозділів факультетів, кафедр та здобувачів вищої освіти.

Слід відзначити активну участь в формуванні системи внутрішнього забезпечення якості освіти саме здобувачів. В університеті щосеместру проводить опитування здобувачів щодо оцінки якості викладання навчальних дисциплін. В університеті діє унікальна система формування індивідуальної освітньої траєкторії здобувачів. Так, 25% навчального плану здобувачів – це дисципліни їх самостійного вибору. Це приклад повної академічної свободи.

В університеті працює більше сорока експертів з якості Нацагентства, які впроваджують новітні підходи реформування національної системи освіти на своїх факультетах та кафедрах. В університеті діє внутрішнє корпоративне програмне підвищення кваліфікації викладачів. Наш університет є певним лідером в цьому напрямку, бо ми наразі реалізуємо проєкт за підтримки програми ЄС ЕРАЗМУС+ «Відкриті практики, прозорість та доброчесність для сучасної вищої школи» (OPTIMA), метою якогоє впровадження ідей та практик Відкритої науки в Україні з метою покращення якості освітніх послуг. Разом з нами в проєкті беруть участь Національний університет «Львівська політехніка», яка є координатором проєкту, Сумський державний університет, Луцький Національний Технічний Університет, Національний антарктичний науковий центр та Національне агентство із забезпечення якості вищої освіти. Потужним та різноманітним є склад міжнародних партнерів проєкту: Технічний університет Граца (Австрія), Вроцлавська політехніка (Польща), Університет Кот-д’Азур (Франція), ГО «Eurodoc» (Бельгія), ГО «Stichting eIFL.net» (Нідерланди).

Ми поширюємо знання про принципи «відкритої науки» та академічної доброчесності не тільки серед учасників освітнього процесу в університетах, а також й серед школярів, з якими проводимо тренінги та просвітницькі семінари.

Варто підкреслити, що Університетом у 2022 році було реалізовано проєкт з консультування переміщених закладів освіти. Ми перший ЗВО, який перемістився з окупованої території в 2014-му році. За нами протягом двох років перемістились ще 17 ЗВО. Наразі, через окупацію певних територій Херсонської, Запорізької, Харківської областей, в Україні більше сорока ЗВО є переміщеними. Звісно, що постають питання, як адаптуватись до нових умов, сформувати стратегію та думати про майбутнє. Тому наші викладачі та керівництво університету консультували їх стосовно формування стратегії в умовах переміщення ЗВО.

– Які можливості є для студентів в університеті?

Світлана Жильцова:

Загалом є три напрямки можливостей:

– Еразмус + в рамках яких студенти отримують 900 євро стипендії щомісяця протягом семестру та підтримку транспортних витрат. Таких угод у нас близько 10-ти. Кількість партнерів постійно зростає.

– Двосторонні угоди, в рамках яких студенти отримують або безкоштовне навчання протягом семестру або невелику стипендію від університетів. Для прикладу, це Познанський університет економіки та бізнесу у Польщі або Університет в місті Злін Чехії.

– Ініціативна мобільність, коли студенти знаходять урядові та університетські програми самостійно або просто вступають на паралельне навчання. Рада якості вищої освіти Університету надає їм можливість мобільності і одночасного навчання в університеті за індивідуальним графіком.

Крім того, в університеті діє п’ять програм подвійних дипломів: «Екологія» та Біологія» на СО «Бакалавр» та «Магістр». Також з 2017-го року діє спеціально розроблена англомовна освітня програма подвійних дипломів «International Financial Management» з Господарською академією імені Ценова у місті Свіштові, Болгарія. Кожного року набираємо студентів, які перший семестр навчаються в нас, а другий – у Болгарії. Вони захищають диплом перед спільною комісією та по завершенні навчання отримують два дипломи – ДонНУ імені Василя Стуса та Господарської академії імені Ценова. Зараз у Болгарії на включеному навчанні перебуває четверо наших студентів.

Загалом для студентів, незважаючи на неспокійні часи, пов’язані з війною, з’явились багато нових можливостей. Бо наші партнери надають пільгові умови для їх проживання та навчання. Потенційні партнери звертаються з пропозицією укласти угоди. Багато студентів за угодами, які були укладені минулого року, вже знаходяться на навчанні за програмою Еразмус +. Нові угоди, в тому числі з фінансуванням ЄС, за програмою Еразмус + дають можливість студентам різних спеціальностей навчатись за відповідною програмою в університетах Європи протягом семестру.

З польськими університетами також реалізуються проєкти за підтримки Уряду Республіки Польща – це проєкт «CIVICA for Ukraine». Він координується Варшавською школою економіки. З нею торік було укладено угоду і до проєкту долучились п’ять українських університетів, в тому числі, наш. Цей консорціум – альянс університетів CIVICA, який за підтримки NAVA (Польське національне агенство з питань академічного обміну) дає фінансову можливість нашим студентам, аспірантам, викладачам брати участь у навчальних активностях, брати участь у короткострокових програмах обміну. Наразі двоє наших студенток разом із вісьмома іншими студентами українських університетів знаходяться на «CIVICA European week 2023» в Парижі. Ця конференція студентів пов’язана з проблемами екології, розвитку світу в умовах глобалізації, поточних викликів.

І ще одна можливість, яка фінансується зокрема і NAVA, надається від нашого партнера - Університета імені Адама Міцкевича (Познань, Польща). Вони організовують більше 20-ти літніх шкіл для українських університетів-партнерів. За різними напрямами спеціальностей студенти/аспіранти/викладачі в цих літніх школах мають можливість навчатись чогось нового.

Коли розпочалась війна, деякі наші студенти перебували за кордоном на навчанні за програмами Еразмус + чи двосторонніми угодами. Тож вони фактично були амбасадорами України в закордонних країнах - брали участь в волонтерських рухах, організовували демонстрації та проводили різні заходи,аби показати світу, що відбувається, та що Україна потребує допомоги.

У зв’язку з повномасштабним вторгенням університет розірвав кілька угод про співробітництво із ЗВО Республіки Білорусь. Що стосується ЗВОрф, то співпраця припинилась ще з 2014-го року. Про це було відправлено відповідні повідомлення.

– Наскільки активними стали студенти після початку повномасштабної війни, які проєкти вони реалізують?

Тетяна Орєхова:

До повномасштабного вторгнення з 2014-го по 2022-й рік наші студенти реалізовували безліч волонтерських проєктів. Вони пов’язані із допомогою спеціалізованим закладам освіти, притулкам для тварин, донорством крові, співпрацею з благодійним фондом «Даун Синдром», а з 24 лютого 2022-го року всі волонтерські проєкти переважно були сфокусовані на допомозі ЗСУ та переселенцям.

Кожного дня у спеціальних телеграм-каналах для студентів та викладачів отримували та передавали списки потреб для Сил оборони України або ВПО. Великий рух із допомоги у забезпеченні нашої Перемоги об’єднав всіх членів нашої університетської родини.

Світлана Жильцова:

Практично з перших днів повномасштабного вторгнення діє проєкт «Стусівський про війну». Університет на сайті публікує інформацію про поточний день війни, а всі факультети у соцмережах роблять репости. Ця інформація публікується українською та англійською мовами. Мета – донести інформацію до наших партнерів серед закладів вищої освіти через наші партнерські зв’язки. В межах інформаційної кампанії «Стусівський про війну» були відмічені тегами та проінформовані щодо поточної ситуації в Україні 3166 міжнародних та українських партнерів ДонНУ імені Василя Стуса.

А ми отримували зворотній зв’язок навіть від незнайомих людей з Польщі, США, Латинської Америки, Японії. Вони казали, що це дає їм можливість отримувати правдиву інформацію про війну з джерел, яким вони довіряють. Адже в світі багато фейків, які поширюються рф.

Тетяна Орєхова:

Університетом також реалізовано чотири проєкти за підтримки програми Fulbright в Україні. Один з них спрямований на підтримку започаткування освітньої програми «Соціальне підприємництво»; інші – на розробку та впровадження освітньої програми «Управління постконфліктними територіями»,розробку електронного сервісу з працевлаштування випускників«Синергія успішних». За сучасних умов молоді люди отримують багато викликів для виходу на ринок праці після завершення навчання, і ми маємо їм допомогти адаптуватись їм до цих викликів ринку праці.

Окрім цього, реалізований проєкт за підтримки міжнародного фонду «Відродження» – «Траєкторія інтеграції ВПО до місцевого ринку праці: від самопрезентації до створення власної справи». Його реалізували в рамках співпраці ГО «Академія успіху«» за допомоги викладачів економічного факультету та студентської ради. В рамках проєкту близько 500 ВПО отримали можливість пройти тренінги з самопрезентації та отримати нові навички.

Ми працювали і з дітьми ВПО, які закінчують навчання або навчають в 9-10-му класах та думають про свою майбутню професію. Розповідали їм, як для себе визначитись з майбутніми планами.

Наші студенти розробили проєкт і отримали підтримку від програми Fulbright в Україні зі створення бізнес-клініки. Це майданчик, де студенти разом з менторами від економічного факультету університету допомагають бізнесу адаптуватись до нових викликів, в тому числі, диджиталізації. Нове покоління є основним клієнтом, і бізнес має розуміти, як мислить цей клієнт. Молоді люди можуть генерувати безліч нових ідей, які допоможуть бізнесу пережити ці складні часи.

Нагадаємо, замість зруйнованого російськими військами будинку мешканка Охтирки власноруч будує собі тимчасове житло.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Голвоне фото: Костянтин Родигін

Фото надані Тетяною Орєховою