Екологічні наслідки після теракту: інтерв'ю з представником Української природоохоронної групи

Минуло майже два місяці з моменту підриву російськими військами греблі Каховської ГЕС. Цей теракт спричинив екологічну катастрофу величезного масштабу. I-VIN.INFO поспілкувався із доктором біологічних наук Іваном Мойсієнком про те, які екологічні наслідки спостерігаються навколо Каховського водосховища наразі.

Іван Мойсієнко належить до Української природоохоронної групи, яка здійснила експедицію на територію Національного природоохоронного парку «Кам’янська Січ». Там фахівці досліджували саме екологічні наслідки підриву греблі на Каховському водосховищі.

Оскільки вода відступила, то відбулися дуже серйозні зміни. Найбільше постраждав водно-болотний комплекс – флора, що росте на берегах водойм і в самій воді. Ці рослини люблять вологу і для їх виживання має бути постійно великий рівень води.

— Як ця катастрофа вплинула на місцеву флору? Що сталося із рослинами та деревами?

— До прикладу, вербові ліси по берегах водойми все ще живі, але це все через те, що мул там поки що вологий. Очерет теж ще поки що живий. Усі ж водні рослини вже загинули. Шансів, що прибережні рослини виживуть, дуже мало, адже земля там невпинно висихає. Це дуже масштабна проблема, адже такі водні та прибережні рослини розкинулись по всьому узбережжю водосховища, тож вже загинуло дуже багато з них, а в найближчому майбутньому загине ще більше.

— Що можна сказати про зникнення рибних запасів? В яких масштабах воно оцінюється?

— Багато риб загинуло, але частина відплила з водосховища у Дніпро. Їх доля теж досить сумна, адже прісноводні види риб у підсумку потрапили до Чорного моря, де вони не можуть вижити. Також ми спостерігали сумну картину – усе дно Каховського водосховища покрите мертвими молюсками. Це доволі малорухливі організми, тож у них не було жодного шансу врятуватись.

— Осушення каховського водосховища спричинило загибель великої кількості водних мікроорганізмів. До яких екологічних наслідків це вже призвело чи може призвести в майбутньому?

— Дійсно, загинула величезна маса водних мікроорганізмів. Я точно не зможу згадати цифру. Директор Інституту гідробіології Сергій Афанасьєв зазначав, що біомаса загиблих мікроорганізмів в десятки разів більша ніж біомаса загиблої риби. Знову ж таки, частину загиблих мікроорганізмів винесло в море і це стало фактором його забруднення.

— Затоплення якось вплинули на родючість ґрунту на території, де трапилась ця екологічна катастрофа?

— Це більше зачепило саме лівий берег Дніпра, але наразі ми там проводити дослідження не можемо, а окупанти про таке і не думають. На мою особисту думку, здійснювати якусь сільськогосподарську діяльність на цій території в цьому році не можна. Було затоплено тридцять чи сорок тисяч дачних маєтків, а в кожному будинку є вбиральні, і усі нечистоти, хімічні речовини – все це осіло суцільним шаром на ґрунті. Щось вирощувати найближчим часом на цій землі – це погана ідея.

— Кабмін ухвалив постанову про «експериментальний проект» відновлення Каховської ГЕС. Якщо станція таки буде відновлена, це якимось чином вплине на подолання екологічних наслідків російського теракту?

— Ми можемо відбудувати греблю і відновити екосистему десь через 10-20 років. Проте, як на мене, це не сучасний підхід. У Європейському Союзі, навпаки, хочуть до 2030 року прибрати дамби, спустити водосховище та наповнити близько 25 тисяч квадратних кілометрів річок. Я виступаю за те, щоб вирішити усі екологічні проблеми, не наповнюючи Каховське водосховище.

У перші дні після російського теракту I-VIN.INFO писав про наслідки підриву Каховської ГЕС для дикої природи. Про це можна почитати в нашому попередньому матеріалі.

Нагадаємо, «Це екоцид»: росіяни підірвали греблю Каховської ГЕС.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: antikor.com.ua, most.ks.ua та ukrinform.ua