Як регіональна політика може сприяти збалансованій відбудові

У Вінниці завершився Український урбаністичний форум 2023 «Спільний дім». Протягом останнього дня були три панельні дискусії стосовно ролі регіональної політики, відновлення міст для життя та залученість мешканців і мешканок громад. I-VIN.INFO побував на дискусії «Як регіональна політика може сприяти збалансованій відбудові» та розповість основні тези.

Секретар міської ради Вознесенської громади Вікторія Бальцер:

Вознесенськ зупинив наступ російських військ на півдні України і ми за це поплатились пошкодженою інфраструктурою. Найбільше збитків зазнала саме транспортна інфраструктура. У нас було зірвано три мости: один великий автомобільний, який з’єднує Київ з Херсоном, і два залізничних. Це негативно позначилось на житті нашої громади. Транспортний потік був менший, туди переважно переміщувались військові. Але з початком деокупації Миколаївської області та звільненням Херсону значно збільшився транспортний потік на південь України. Люди почали везти гумдопомогу, будматеріали. І весь цей вантажний потік почав рухатись містом Вознесенськ.

В чому ж проблема? Був зірваний автомобільний міст і ми, як місцева влада, прийняли рішення зробити тимчасову дамбу. Зробили це на підставі співпрацімешканців громад, місцевого бізнесу, бюджетних коштів і втілили ідею вжиття. Ми це робили без партисипації і будь-яких сталих рішень. Тобто все цей вантажопотік йде в 10-ти метрах від житлових будинків. То була просто насипана дорога з гравію, щербню та піску. До нас щоранку приходили люди та скаржились, що ми безвідповідальні. На що ми розводили руками і казали, що немає нічого більш сталого, ніж тимчасове.

Так, минуло майже півтори роки. Лише цього літа вдалось довести дорогу до більш-менш нормального вигляду. Проте мешканці досі незадоволені, бо ще треба тротуар, а робити його немає де, тому що поруч житлові будинки. Відтак відчувається постійне напруження в громаді.

Рішення не встигають за ситуацією. І це лише один наш кейс відбудови в екстрених ситуаціях. Тому вважаю, що має бути планування та стратегія, розуміння нашої ролі в майбутній відбудові і для цього нам потрібна допомога експертів.

Керівник ГО «Черкаський інститут міста» Іван Подолян:

Черкаси не лідирують в центральному регіоні України. Серед стейкхолдерів, які задіяні в процесах відновлення на регіональному рівні, є обласна рада та адміністрація, районні ради і локальні громади. І мабуть в більшості регіонів співпраця між обласною адміністрацією і муніципалітетомне завжди хороша. Черкаси не виняток. Там періодично виникають конфліктні ситуації, що заважає.

Поки що в Черкаській області роль лідера залишається за обласною адміністрацією. Можливо, так сталось через досить вдалі кадрові рішення після призначення посадовців з боку Києва.

Якщо говорити про включеність регіону і міста Черкаси в процесі відновлення, то якихось програм підтримки інших регіонів я не бачу. Є лідерські ініціативи при мобілізації ресурсів бізнесу чи громад для гуманітарних місій, коли це стосується більш постраждалих громад. І тільки зараз видно зусилля з боку центральної влади, щоб децентралізовані фінанси громад були більш сконцентровані на нагальні виклики.

Та надалі фокусування йде на виклики воєнного характеру. Але ініціатив на локальному чи національному рівні, щоб частина коштів громад направлялась саме на відновлення інших громад, непомітно. Починається загроза реформі децентралізації, коли громада сама визначає яким чином їй розпоряджатись коштами, і потрібно буде шукати баланс. Напевно, громади могли б ініціювати якусь горизонтальну взаємодію між собою. Проте питання в тому, хто здатний її розпочати. На мою думку, це можуть бути внутрішньо переміщені особи.

Хоч, підкреслю, поняття «воєнного побратимства» відродилось, а «міста-побратими» таким і залишилось. Якщо наші громади зможуть «подорослішати», це поняття набуде нового змісту.

Заступниця Міністра розвитку громад, територій та інфраструктури Олександра Азархіна:

–Що потрібно робити в рамках відновлення?

Окрім інструментів класичного регіональної політики, йє ще інструменти, які стосуються планів відновлення та розвитку регіонів. Ця нова сутність була створена Парламентом минулого року. Вона є в родині регіональної політики, але пропитана плануванням суто інфраструктурним. Тому що на відміну від стратегії, план відновлення передбачає наявність об’єктів переліку конкретних інвестицій, які потрібні для відновлення від громади до регіону, і національного рівня. У державній стратегії все йде від точки А до В. У плані відновлення навпаки. Тобто спочатку саме територіальна громада має ідентифікувати, які її пріоритети, і потім піднімати цю потребу на національний рівень.

В такому випадку є можливість належної комунікації. Цей підхід, сфокусований на конкретиці. Водночас тут не вистачає більш глибинних інструментів планування. Тоді допомагає вся система, що пов’язана з розробкою програм комплексного розвитку територіальних громад.

Ця сутність для наших планувальних документів теж нова. Її створили минулого року і часто вона є складнішою для громад через потребу великих ресурсів для своєї розробки, дослідження соціально-економічних реалій тощо. Там є повний аналіз того, що взагалі є на твоїй території. Ми дуже просимо громади вкладатись і робити ці програми. Це найбільш ґрунтовний та засадничий документ, але не обов’язковий. Та ми все рівно намагаємося робити так, що всі інвестиції, які йдуть не з місцевих бюджетів, а пов’язані з зовнішнім залученням фінансування або державним, грунтувались на подібних документах. Тобто, з одного боку ми збираємо інформацію про потреби, а з іншого – частина системного бачення того, куди рухається громада.

Завдяки тому, шо в нас є розробка, інформаційна системи регіоналнього розвитку, базовий функціонал системи «DreamGo.ua» (її запустили і презентували в Лондоні, наступне оновлення готують в жовтні), такі речі стають реальними. І тоді моя мрія, що стратегування нарешті буде не просто теоретичною роботою, а стане безпосередньо частиною прийняття рішень, здійсниться.

Архітектуру планування наразі гармонізують ще з планом України. Його розробка передбачена «Ukraine facility». Це механізм, комплексний інструмент, який запропонувала Єврокомісія допомогти Україні підготуватись до вступу в ЄС і в той самий час відновити свою інфраструктуру від військової агресії. Там все звучить просто: яку ми ставимо ціль, які потрібно провести реформи і які потрібні інвестиції (що Україна готова сама виділити, залучити партнерів і використати європейські фонди). Маючи такий інструмент, ми насправді фокусуємо всі документи регіональної і секторальної політики (у них теж мають бути свої секторальні стратегії до 2027-го року) і робимо план відновлення. Це важливо, адже коли ми говоримо про регіональні чи локальні проєкти, нам потрібно це співвіднести з планами/програмами нашої регіональної політики.

Коли, для прикладу, говорити про відновлення освітнього закладу, то варто звіритись і з політикою секторального міністерства. Очевидно, кожна громада тяжіє до будівництва власних освітніх закладів навіть, якщо у сусідній громаді є аналогічна інфраструктура. Та чи потрібна важка інвестиція, коли звичайний автобус міг вирішити цю проблему.

–Хто має бути лідером?

Ми впевнені в тому, що відновлення має починатись з громад і посідати лідируючу роль. Але лідерство, в першу чергу, означає спроможність та відповідальність. Всіх наших партнерів і донорів ми попросили сформулювати можливості роботи на рівні громад. Експертних організацій на рівні Києва більш, ніж достатньо. Локально їх критично не вистачає.

Ми запустили ідею, яка називається «Командна підтримка громад». Вже є підтримка від канадського проєкту «Clear Community» і проєкту «Говерла». Очікую, що до осені в роботу запустять кілька таких офісів на рівні локальному та палерегіональному. Туди громади зможуть звернутись для отримання експертизи та підтримки. І в цілому наша роль суто координаційна.

–Якою тоді буде роль обласних та районних адміністрацій?

Коли ми говоримо про формат класичної регіональної політики, то тут три рівні: державний, регіональний і територіальних громад. На обласному рівні багато що вирішується для визначення пріоритетів.

Коли говорити про план відновлення, то навпаки. Область зобов’язана дивитись на потреби, які собі визначила громада. В рамках перегляду державної стратегії регіонального розвитку великий фокус є і на регіональному самоврядуванні, і центральної влади. Буквально недавно ми говорили з однієї держасоціацією, що треба провести належний аналіз як взагалі зараз розподіляються повноваження. Поки що думки розділились: дехто вважає, що районні ради не грають значну роль, інші – навпаки.

Завідувач кафедри економічної та соціальної географії КНУ імені Тараса Шевченка, координатор Лабораторії «Вплив війни» міжнародного проєкту «Lab4TwinnedResearch» Костянтин Мезенцев:

Регіональна політика нагадує давнє багатошарове місто. Ще в 90-х роках в Україні з’являються Постанови Кабінету Міністрів про державні програми соціально-економічного розвитку регіонів. Тоді приїжджали перші експерти, які давали поради їх розробки. До сьогодні SWOT-аналіз відіграє важливу роль в програмі розвитку громад.

Далі у 2000-х роках виходить Закон України «Про державне програмування та прогнозування соціально-економічного розвитку». Він чинний і зараз. Там чітко прописано, що для кожного регіону України розробляється прогноз соціально-економічного розвитку на середньострокову перспективу. А головний споживач таких документів – державний архів. Тобто, документи одразу з розробки йдуть на поличку.

У 2005-му – законодавчий акт про стимулювання розвитку регіонів. З’являється новий термін «депресивна територія». Знову приїжджають іноземні експерти з консультаціями, виділяються гранти і кожна територія доводить свою депресивність, тому що потрібно збудувати те і те. З’являються державні стратегії розвитку до 2015-го і 2020-го року. І далі ціль номер №1 – конкурентоспроможність регіону.

Потім розробляють стратегії до 2027-го року, нові постанови тощо. І зараз приїжджають експерти, які кажуть як треба відновлювати території. Тепер додаються три нові пункти: гендерна рівність, інклюзивність та сталий розвиток.

Нагадаємо,урбаністичний форум у Вінниці об'єднав експертів, представників влади та громадських активістів.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: Руслана Сивак