Сергій Татусяк взяв участь у ІХ Європейському конгресі місцевого самоврядування

Партнерська публікація

У місті Миколайки, Польща, два дні тривав ІХ Європейський конгрес місцевого самоврядування. Спікером однієї з панельних дискусій став голова МГО «Україна-Польща-Німеччина» Сергій Татусяк. Він розповів про переваги міжнародної співпраці для органів місцевого самоврядування, повідомляє I-VIN.INFO.

«Я завжди приділяв велику увагу розбудові громадянського суспільства. Тільки зріле громадянське суспільство може збалансувати владу. У нас модель влади не відповідає Європейської хартії місцевого самоврядування. Та ми багато в цьому плані зробили – розпочали децентралізацію. Водночас, на жаль, вона ще не завершена. І після адміністративно-територіальної реформи потрібно вийти на рівень, коли кожна територіальна громада мала б європейського партнера, в якого переймали б досвід», – каже голова МГО «Україна-Польща-Німеччина» Сергій Татусяк.

За його словами, влада-бізнес-громадянське суспільство-партнери – те, до чого варто прагнути. Для прикладу, Єврорегін «Дністер» активно співпрацює з Молдовою та Румунією – підписано близько 40 угод. Вже діє програма надання допомоги від Румунії для молдовських територіальних громад. Так, кожна громада, яка підписала угоду про співпрацю протягом року, може отримати мільйон євро на розвиток.

Що стосується Польщі, то у нас більше трьохсот угод між територіальними громадами Вінницької області і десяти воєводств Польщі, але на жаль, такої практики, як в Молдові з Румунією у нас немає. Зокрема, на рівні області підписані три офіційних угоди між Вінницькою областю та трьома воєводствами: Свентокшиське, Лодзинське, Мазовецьке. Найактивніша угода на рівні Польщі і України – між міжнародним товариством «Україна-Польща-Німеччини» та Асоціацією місцевого самоврядування Великопольського воєводства.

Експерт Регіонального офісу транскордонного співробітництва Румунія-Україна Ігор Бабаян зауважив, якщо не буде міжнародних зв'язків місцевих органів влади, співпраця ускладнюється:

«Зі свого досвіду скажу, що у кожній громаді мають бути міжнародні відносини. Це обов'язково стосується громад, які знаходяться на кордоні. Тому що транскордонне співробітництво створює нові платформи, які генерують нові можливості. Ці платформи можуть створюватись на базі договорів про співпрацю, меморандумів тощо. Єврорегіон – це структура, яка поєднує регіони різних держав, створюючи можливості співпрацювати в різних галузях, напрямках. І опісля ці надбання матеріалізуються у спільний проєкт».

Формування бюджету у кожній країні виконується за рахунок регіональних, національних бюджетів та надходжень з-за кордону. Водночас в Україні сподіватись на формування бюджету з місцевих та регіональних джерел дуже важко. Тож, якщо не налагоджувати міжнародні відносини, кошти залучити буде проблематично. Прикладом співпраці є Румунія та Україна. П`ять років тому Румунія прийняла зміни до законодавства, які передбачають, що румунські органи місцевої влади мають можливості конструювати та фінансувати спільні проєкти з Україною.

Зокрема, програма відновлення України має достатньо великий бюджет. Кожні два роки Європейський Союз відкриває нові грантові заявки для програми «Румунія-Україна». Наприклад, в Одеській області невелике місто Ізмаїл на кордоні з Румунією не має прямого шляху по суші, тому що кордон розділений річкою Дунай. Представники Ізмаїльської громади за два роки підписали угоди з представниками Тульчинської громади Вінницької області та Бухаресту, столиці Румунії. Це надало можливість залучити в рамках програми проєктів на суму понад 10 мільйонів євро. Вони пішли на інфраструктуру, навчальні заклади, культурні проєкти.

«Головна проблема для нас – те, що у нас немає тієї законодавчої бази, яка б стимулювала розвиток міжнародного співробітництва. У нас навіть ресурсів немає у територіальних громад для тих людей, які б могли вчитися грантовій діяльності та працювати над проєктами», – каже Сергій Татусяк.

Він додав, що Вінниччина не є регіоном транскордонної співпраці з ЄС. Проте завдяки тим контактам, які налагоджені з польськими гмінами, містами, повітами та іншими партнерами, вдалось вийти на датчан, голландців, німців. Вони, у свою чергу, допомогли не лише технікою (тобто, автомобілями, пожежними машинами, комп'ютерними класами), а й медичними засобами. Крім цього, брали українських дітей на оздоровлення, поглиблене вивчення англійської мови, просвітницькі програми.

«Для нас важливо, щоби нас почули. Ми хочемо працювати, розвиватись за тими стандартами, за якими живе Європа. І цей конгрес є надзвичайно важливим, тому що на кожній панелі, незважаючи на тематику, звучить слово «Україна»», – наголошує голова МГО «Україна-Польща-Німеччина» Сергій Татусяк.

Відповідну думку підтримала директорка Благодійного фонду «МХП-Громаді» Тетяна Волочай. Так, минулоріч у них створили відділ по залученню соціальних інвестицій, який передбачає міжнародну співпрацю:

«Для цього ми пишемо як мінімум аплікаційні форми, заяви, залучаємо гранти від різних організацій. Також стараємось бути максимально присутніми на різних міжнародних заходах, як Ukrainian Recovery Conference. Зазвичай їдемо великою делегацією і беремо з собою представників влади, громадських організацій для пошуку партнерів, розвитку громад, підтримки мікропідприємництва».

Нагадаємо,українці в Польщі дізнавались про секрети ефективного розвитку громад.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: i-vin.info