Уряд Німеччини допомагатиме вінничанам опановувати робітничі професії

Вінниччина увійшла до шестірки пілотних регіонів реалізації проєкту «Професійна освіта в Україні/Skills4Recovery». Він націлений на адаптацію чоловічих вакансій під жінок, зацікавленість студентів та соціалізацію переселенців, повідомляє I-VIN.INFO. Нещодавно було відкриття програми за участі представників профільних департаментів, професійно-технічної освіти області, бізнесу тощо. Далі – їх пряма мова.

Заступник голови Вінницької облради Ігор Івасюк:

Перед нашою професійно-технічною освітою стоять величезні виклики. Нам потрібно зберегти результати, які ми маємо вже. І з іншого боку, зробити так, щоб наші випускники та учні були конкурентоспроможними на ринку праці.

Вінниччина завжди приділяла увагу співпраці з колегами з Європи. На рівні закладів ми співпрацювали з професійно-технічними закладами Франції, Литви, Словакії. Також і на рівні професійно-технічної галузі загалом.

Так, з 2018-го року у нас реалізовувався проєкт «EU4Skills», який був надзвичайно ефективним. Ми продовжуємо створювати Центр професійної досконалості, займаємося питаннями, пов'язаними зі збільшенням мережі професійно-технічної освіти.

Директор проєкту Skills4Recovery, GIZ, Міхаель Пауло: Я вперше у Вінниці. Знаю, що це місто фонтанів, яке було нагороджено неодноразово титулом «Найкомфортніше місто для проживання». Та також знаю, що Вінниця буде в авангарді відновлення України.

У області приймають 163 тисячі переселенців і більш ніж 300 підприємств. Тобто, Вінницька область стала хабом для потенційних інвестицій.

Уряд Німеччини хоче долучитися до відновлення вашої країни і, зокрема, відновлення економіки Вінницької області.

Коли ми говоримо про інвестиції, йдеться насамперед про приватний сектор, про відсутність боротьби з корупцією тощо. Тоді постає питання, яким чином забезпечити наявність трудових ресурсів у будь-якій сфері. Власне, це і є стартовою точкою нашого проєкту: розпочати рух до забезпечення кваліфікованої робочої сили. Пріоритетними секторами у нас будуть сільське господарство, транспорт і будівництво.

Звичайно, при плануванні заходів проєкту будемо аналізувати демографічну ситуацію, яка склалась останнім часом як у Вінницькій області, так і в інших. Є багато людей, які емігрували в межах України, втратили свої домівки і роботу. Нам потрібно повернути їх до активного життя. Тож сподіваюсь вже найближчої осені почнуться конкретні заходи.

Радник з управління зв’язками зі стейкхолдерами та діалогу, GIZ Олексій Олексюк:

У 2022-му році наш валовий національний продукт скоротився на 30 відсотків, але за оцінками міжнародного світового банку цьогоріч має трохи зрости. Національний банк має більш оптимістичну динаміку.

Також слід звернути увагу, що ми поступово долаємо перший шок, який був спричинений вторгненням росії в Україну і переходимо до поступового відновлення. Збільшується активність у різних секторах пов'язаних з промисловістю, а також з сферою послуг.

Ринок праці, звичайно, страждає, але вже зараз бачимо певні індикатори його зростання. У нас також змінилася структура самого ринку праці. Згідно з оцінками Державної служби зайнятості, 72% незайнятих працівників – жінки. І другий крок, на який ми хочемо зорієнтуватися в проєкті, це приблизно 49% незайнятого населення, яке складають люди старші 45 років. Вінниця приймає багато переселенців і серед них, впевнений, є ветерани, люди, які перебувають тим чи іншим чином під впливом війни.

Сам проєкт орієнтований на підвищення спроможності України відбудуватися після завершення війни.

Проєкт почався з липня цього року і буде тривати три роки. На жаль, сьогодні ресурси, які доступні в Україні, вимагають співпраці, подолання розриву між освітою і ринком праці, покращення транзитивності людей з освіти на ринок праці і навпаки. Особливо, коли ми говоримо про доросле населення і їх адаптацію в новому регіоні.

У нас визначено пріоритетні сектори на основі співпраці з партнерами і проведеного дослідження. Це сільське господарство, що є фокусом для Вінниччини, будівництво і енергетика, транспорт і логістика та сфера послуг. Останній блок особливо важливий для людей з обмеженою працездатністю, аби їм було легше інтегруватися.

Ми вже пропрацювали з партнерами низку проблем, які існують в країні. Разом з Міністерством економіки, Державною службою зайнятості та освітянською спільнотою визначили перегляд фокусних кваліфікацій. Їх 14 і кожен має в собі кілька складових. Вони не є зовсім новими, але у цей же час мають інноваційну складову. Адже отримання статусу України кандидата вступу в ЄС вимагатиме дублікування існуючого досвіду та впровадження нових технологій, виконання стандартів Євросоюзу щодо енергоефективності тощо. Проблема наразі в тому, щоб навчити того фахівця, якого працевлаштують і який принесе додану вартість. Без цього міграційний приток у ваш регіон буде лягати тягарем на ваш бюджет.

Проєкти реалізуються за принципом «знизу вгору». Це означає, що ми хочемо отримати успішний досвід реалізації ініціатив.

Перша складова, яка вже у роботі, має три блоки. Вони пов'язані з дослідженням, тобто, визначенням, як змінився бізнес та економіка. Другий – з репозиціонуванням закладів освіти та розробкою стратегії інтеграції ветеранів (чи людей з регіонів військових дій) через систему освіти до цивільного життя.

І останній блок – можливість входження України до освітньої системи Євросоюзу на паритетних засадах. Тому виконання вимог щодо інтеграції системи освіти у європейський освітній простір також є пріоритетом цього проєкту.

Люди – безцінний ресурс, який треба готувати. Тому ми повинні думати трішки наперед. Можливо, не зовсім розуміючи майбутню конфігурацію галузей, але створюючи потенціал як відповідь на існуючу ситуацію.

Директор департаменту міжнародного співробітництва та регіонального розвитку Вінницької ОВА Ігор Цехановський:

Дійсно, до нашої області релоковано близько 360 суб’єктів господарювання (фізичних та юридичних осіб). Переїхала велика кількість переселенців – понад 600 тисяч.

Між розміщенням підприємств є певна диспропорція (лише 30 знаходяться в інших громадах області, більшість – у Вінниці). Водночас внутрішньо переміщені особи мешкають рівномірно по області. Відповідно, у громадах є збільшення населення і їх потрібно забезпечити робочими місцями.

Які ж є виклики? Наш регіон аграрний. Переважну частину аграрної продукції у попередніх роках становило зерно. І домінував його експорт здебільшого у вигляді сировини. рф завдала руйнації по портовій інфраструктурі, що ускладнило логістику. І відновлювати їх треба буде не один рік.

Тому у аграрному секторі постало питання щодо диверсифікації напрямків роботи (зменшення частки вирощування зернових культур, збільшення частки овочів, ягід, тваринництва тощо). Мета – частково замістити імпорт, який надходив у область, та полегшити реалізацію. І релокація підприємств різних галузей призвела до зростання потреби у відповідних працівниках. Є потреба і в нових спеціальностях.

Директор департаменту гуманітарної політики Вінницької ОВА Володимир Буняк:

Не може бути навчання заради навчання. Повинна бути тісна співпраця з бізнесом. В чому полягає дуальна освіта? У такий спосіб не витрачається час навчання за старими технологіями: 30% теорії та 70% на тому підприємстві, де будуть працювати випускники нашого факультету. Навчаючись людина уже бачить фронт своєї роботи, може визначитись відповідно до своїх психологічних особливостей та соціалізуватись.

Через нашу область в перші дні війни пройшло більше 300 тисяч переселенців. Ми їм допомагали за підтримки різних партнерів.

Вважаю, нам потрібно розробити методичні рекомендації короткострокових курсів. По-перше, бізнес потребує фахівців вже зараз. По-друге, людина повинна розуміти, що нова методологія дасть можливість відразу приступити до роботи після завершення навчання.

Очільниця Вінницького обласного державного центру зайнятості Галина Скоковська:

Служба зайнятості є посередником на ринку праці між шукачами роботи і роботодавцем. В умовах війни все змінилося. По-перше, до служби зайнятості взагалі звернулися на 50% шукачів роботи менше, ніж у 2022-му. Зменшилась кількість і роботодавців. Це тому, що багато бізнесменів взагалі закрили свої бізнеси або зменшили обороти.

Тим не менш на сьогодні роботодавці подали на 30% більше вакансій до служби зайнятості. Кого шукають на ринку праці? Найбільше – працівників з інструментом, робітничих професій. Шукають також працівників у сфері охорони здоров'я та освіти в області.

Держава багато робить, щоб підтримати шукачів роботи на ринку праці. Наприклад, 1600 осіб працевлаштовано завдяки реалізації державної програми компенсації за два місяці заробітної плати в розмірі мінімальної роботодавцям.

Ми теж працевлаштували з числа ВПО 1200 осіб, які просто прийшли до служби зайнятості. Цього року видали мікрогрантів з підтримки і розвитку малого підприємництва на суму 60 мільйонів гривень. Це 256 осіб, які мають створити 450 робочих місць нових. І дуже приємно, що це 30 осіб з числа переселенців, які приїхали до нас і започаткували власну справу.

Керівник проєктів розвитку логістичної роздрібної інфрастркутури «Аврора Мультимаркет» Василь Гошовський:

Ми займаємо десь 80% ринку України і налічуємо приблизно 11 000 працівників тут. Нас застало повномасштабне вторгнення під час реалізації інвестиційного проєкту у Вінниці. Ми тут будували розподільчий центр із загальним об'ємами інвестицій трошки більше як пів мільярда гривень.

Співвласниками компанії є американський фонд Horizon Capital. У квітні 2022 року ми змогли переконати наших інвесторів продовжувати інвестицію. Будівництво потім закінчили, комплектували розподільчий центр. Це тепер досить сучасний логістичний центр в Україні. За це період ми працевлаштували близько 600 людей – профільних працівників розподільчого центру. З них трішки більше 200 – переселенці. І зараз ми інвестуємо десь близько п’яти мільйонів євро у розподільчий центр у Львові, який будемо запускати в роботу 1 листопада. Цьогоріч ми там створимо теж близько 100 робочих місць. Наступного року збільшимо його втричі, створивши додатково до 500 робочих місць.

Які були складнощі? Найважчими були перші дні. Було страшно і важко забирати людей з Херсону, Маріуполя і з усіх територій, які потрапляли під окупацію. Спостерігали на камерах відеоспостереження, як деякі магазини були знищені або розграбовані. У період окупації ми втратили близько 150 наших магазинів. Та вже з 1 березня існуючий склад у Вінниці передали товариству «Червоного хреста» (за 1 гривню в місяць). Там був створений гуманітарний об’єднаний хаб. Таким чином ми забезпечили переробку 10 000 тонн гуманітарних вантажів. З цього року наша повноцінна робота відновилась. На майбутнє у Вінниці плануємо довести загальну кількість співробітників до 700 людей. Зараз активно шукаємо українських виробників різних товарів продуктової групи.

У вашому місті є приблизно 50 постачальників, але ми продовжуємо інвестувати, для прикладу, закупками обладнання. Зараз це є проблема. Друга проблема, звичайно, пов'язана з чоловічими професіями. Чоловіки стають на військовий облік. У нас є 30 таких вакансій як механіки, водії, оператори навантажувачів, на які протягом двох-трьох місяців не приходила жодна людина. Тому зараз ми робимо ці спеціальності гендерно рівними: запрошуємо дівчат перекваліфіковуватись, опановувати деякі типи професій і відпрацьовуємо зменшення ваги ящика (до 10 кілограмів). Та розуміємо, що найближчі декілька років навряд чи зміниться ситуація – не з’явиться більше чоловіків.

Серед інших дефіцитних вакансій, зокрема: водії, інженери, енергетики, сантехніки,

адміністратори-налагоджувальники IT-систем. Неможливо також знайти кваліфікованих спеціалістів з ІСО.

Директор ДНЗ ЦПТО №1 Валерій Дяків:

На нас лягла велика відповідальність від початку повномасштабного вторгнення. Ми прийняли понад 19 тисяч переселенців. Спочатку це був транзитний рух. Згодом все більша кількість людей почала залишатися у нас. І потрібно було забезпечити базові потреби цих людей та подумати, чим ці люди можуть бути зайняті.

Ми почали працювати над тим, щоб запропонувати їм освіту і працевлаштування. Так, наразі у нас навчається 17 дітей з числа ВПО.

Коли стало відомо про реалізацію проєкту в Україні щодо навчання дорослого населення, ми доклали максимум зусиль для участі у ньому. І нам вдалося навчити переселенців двом професіям. Але перелік необхідних професій варто розширити (включити, зокрема, слюсаря промислового обладнання).

Заступниця начальника відділу по роботі з персоналом ТОВ-НВП «Аргон» Аліна Шевцова:

Після перших днів повномасштабного вторгнення наше підприємство займалось благодійною діяльністю. У 2022-му році ми працевлаштували 39 переселенців,

станом на сьогодні їх 37. Є ще один практикант, з яким підписали відповідні документи. Загалом стосовно внутрішньо переміщених осіб була довготривала робота і розпочиналась вона відразу.

Якщо за рахунок нинішнього навчання у нас багато спеціалістів для управлінських посад, то касири/продавці/вантажники/кухарі важко знаходяться. Велика плинність персоналу.

У нас є внутрішнє навчання, співпраця з Центром зайнятості та із закладами професійно-технічної освіти. Але вона не достатньо практична. Студенти не зацікавлені у такій роботі, хоча ми даємо все необхідне.

На відкритті була присутня і власниця кондитерської «Perfetto» Анна Воскобойник, яка отримала мікрогрант на відкриття власної справи. Детальніше її історію відкриття бізнесу у Вінниці можна переглянути у нашому відео за посиланням.

Подякувала Уряду Німеччини за багаторічну співпрацю з Вінницькою областю теж і перша заступниця голови Вінницької ОВА Наталя Заболотна. Вона наголосила, що спостерігається потужна позитивна історія взаємодії.

Довідково:

Вінниччина увійшла до шестірки пілотних регіонів реалізації проєкту Професійна освіта в Україні/Skills4Recovery. Його мета – покращення потенціалу кваліфікованої робочої сили для відновлення та економічної розбудови України.

Бюджет проєкту складає десять мільйонів гривень. Політичними партнерами виступають Міністерство економіки України та Міністерство освіти і науки України.

Проєкт Skills4Recovery триватиме до середини 2026 року та охопить Київську, Полтавську, Дніпропетровську, Львівську, Вінницьку та Чернівецьку області.

Нагадаємо,розпочалося взаємне визнання судових рішень між Україною та ЄС.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото:Руслана Сивак