Автентичність та інновації під час реставрації пропонують поєднати

Майже рік минув із дня трагічних подій у Вінниці 14 липня 2022 року. Тоді внаслідок російського ракетного удару загинуло 27 людей, поранення отримали понад 200 людей. Деякі постраждалі ще й досі проходять реабілітацію. Вони перенесли безліч операцій та продовжують відновлювати своє здоров’я. Руйнувань зазнали й будівлі та транспорт, було пошкоджено55 багатоквартирних та приватних житлових будинків, 40 автомобілів і два трамваї. У Вінницькій міській раді зазначили, що збитки складають близько 240 мільйонів гривень. Але сюди не врахували зруйновані приміщення Будинку офіцерів та Будинку побуту. Вони наразі стоять законсервовані. І-VIN.INFO намагався з’ясувати, яка доля чекає на Будинок офіцерів, адже він є архітектурною пам’яткою місцевого значення.

Дві ракети майже повністю знищили об’єкт культури

Одразу після ракетного удару 14 липня 2022 року, коли ще пожежу повністю не загасили, всю Вінницю облетіла звістка, що Будинок офіцерів доведеться знести. Обсяг руйнувань був надто великий, щоб сподіватись на його відновлення. Адже сюди влучили дві російські ракети «Калібр» (ще одна вибухнула між Будинком офіцерів та Будинком побуту «Ювілейний»). І більш-менш вцілів лише фасад будівлі. Російські канали тоді наввипередки публікували свої версії, щоб виправдати цей обстріл, тому що тоді загинули мирні мешканці. Будинок офіцерів був об’єктом культури, де проходили урочистості та концерти. У його залах займались хореографією, вокалом тощо. Тут розміщувались дитячі творчі студії, а не військові об’єкти. Серед жертв ракетного удару, на жаль, було й троє дітей.

Вінничани дуже важко пережили ці втрати, і повідомлення про те, що Будинок офіцерів вже не підлягає відновленню, теж болісно сприйняли. Його називали навіть Будинок культури офіцерів, він був уособленням історичних і культурних цінностей. Якщо сюди приходили військові, то або на нагородження, або на святковий концерт, або на інші урочистості, або на прощання з полеглими побратимами. Загалом Будинок офіцерів був цілком культурним об’єктом.

Про знесення Будинку офіцерів офіційно повідомили, зокрема,15 липня 2022 року на брифінгу керівництва області та міста із тодішнім заступником голови Офісу Президента України Кирилом Тимошенком.

Символ незламності

Відомо, що під час Другої Світової війни Будинок офіцерів вже піддавався руйнуванню. У далекому 1944 році його будівля майже повністю згоріла. Відновлювали її у 1946-1947 роках. І 25 вересня 1947-го цей заклад почав діяти як «Вінницький Гарнізонний Будинок офіцерів Радянської Армії».

Тому після ворожого обстрілу 14 липня 2022 року з’явилась надія, що цю історичну будівлю вчергове можна буде відновити. Говорилось також про те, щоб залишити хоча б історичний фасад Будинку офіцерів.

16 липня у ДСНС повідомили, що о 13.00 аварійно-рятувальні роботи завершені, завали розібрані. А вже 17 липня з’явилась інформація, що Будинок офіцерів не будуть зносити повністю, лише демонтують аварійні конструкції. Про це тоді заявив голова Вінницької ОВА Сергій Борзов:

«Після влучання ракети будівля є аварійною. Такий висновок ДСНС. Після обстеження фахівцями, прийняли рішення про розбір завалів. Мова не про знесення всього об’єкту, а про демонтаж аварійних конструкцій, де небезпечно. Будинок офіцерів вистояв Другу світову війну. Вистоїть і цю – він уже став символом стійкості Вінниці».

20 липня Сергій Борзов написав:

«Будинок офіцерів «законсервують» до зими. Фасад залишиться. Як і в Харкові планують залишити фасад зруйнованої облдержадміністрації, на прикладі ЦУМу Хрещатику в Києві: за історичною частиною будівлі – нова сучасна».

Саме того дня спільно з архітекторами керівництво області та міста оглядало зруйновану будівлю. Тоді ж вирішили законсервувати будівлю. І цей процес проводився паралельно з різноманітними експертизами.

«Який вигляд матиме відновлений Будинок офіцерів у Вінниці – знатимемо згодом. Буде конкурс проєктів. Маємо зберегти історію і пам’ять про людей, які загинули 14 липня на площі Перемоги»,- зауважив Сергій Борзов.

Майже 90-річна історія Будинку офіцерів

Історія Будинку офіцерів сягає 1930-х років 20-го сторіччя. Звели його на теперішній Площі Перемоги протягом 1934-1935 років. за проектом видатного українського архітектора Йосипа Каракіса. Тоді він називався Будинок Червоної Армії.

«Це був типовий проект кінотеатру на 1000 глядачів, створений для Вінниці, Кривого Рогу і Харкова, який отримав першу премію на Всесоюзному конкурсі, - розповідає директор комунального закладу «Музей Вінниці» Олександр Федоришен. - Культурно-масова робота Будинку Червоної Армії розпочалась з концертів. Як зазначає дослідниця Наталія Кушка, він став осередком численних гуртків, музичної студії, там створили армійські оркестри, ансамблі, хор, танцювальні гуртки. Також виступали артисти з інших міст. Наприклад, 22 лютого 1938 року у Будинку Червоної Армії гастролювали артисти Одеської філармонії.

Під час нацистської окупації Вінниці (1941-44 роки) Будинок офіцерів певний час використовувався як фронтовий збірний пункт Вермахту №7. Там здійснювали цільовий розподіл солдат до різних військових підрозділів.

Липень 1941 року

«З 1947 року після відновлення Будинок офіцерів став найбільшим концертним майданчиком Вінницької області. Неодноразово тут гастролювали артисти «всесоюзного» рівня. Водночас упродовж другої половини ХХ століття він був важливим центром дозвілля саме для жителів Замостя. Тут займалися художньою самодіяльністю, влаштовували танцювальні вечори та новорічні бали, демонструвалися кінострічки, діяли курси крою та шиття, дитяча музична студія тощо, - продовжує Олександр Федоришен. – У 1997 році Будинок офіцерів внесли до переліку пам'яток архітектури і містобудування місцевого значення. Наступного року на фасаді будівлі встановили нову емблему у вигляді сокола. Нею прикрили барельєф із зображенням танка БТ-7. Дизайн розробив Валерій Ляхов, який на той час вже був автором символіки українських ВПС».

1982 рік

Пріоритет – відновити та відбудувати

Зберегти пам’ятку архітектури місцевого значення вінничани прагнули одразу після ракетного удару. Для них це майже вікова історія рідного міста. Тому усіх заспокоїла новина, що збережуть принаймні фасад Будинку офіцерів. Зараз вирішується питання щодо проведення конкурсу проєктів з відновлення цієї архітектурної пам’ятки.

Крім того, буде реконструйовано і площу. Вже відбувся конкурс проєктів на облаштування скверу пам'яті загиблих від ракетного удару 14 липня. І навіть розпочались деякі підготовчі роботи. Про це сказав заступник голови Вінницької ОВА Олександр Піщик.

А всю площу та транспортну розв'язку на перехресті проспекту Коцюбинського та вулиці Замостянської поки що не чіпатимуть. Реконструкцію площі задумали вже давно. І навіть провели конкурс на бачення цього простору у 2019 році.

«Є проєкт реконструкції, але всі роботи відклались через повномасштабну війну. Після 14 липня, зрозуміло, вигляд цієї території зміниться. Адже сюди має вписатись сквер пам'яті загиблих», - зазначає заступник директора департаменту архітектури Вінницької міської ради Євгеній Совінський.

Він нагадав про проєкт «Вінницька миля», який передбачає абсолютне нове перелаштування руху транспорту на відрізку від Площі Перемоги до залізничного вокзалу. За умовами проєкту, по проспекту Коцюбинського ляже трамвайна лінія, яка тут колись була, і старожили її пам'ятають.

«Звісно, реконструкція площі і всі інші роботи не розпочнуться, поки не буде завершено відновлення Будинку офіцерів та Будинку побуту. Усі роботи з відбудови доцільно проводити опісля», - переконаний Євгеній Совінський.

Також він зазначив, що міська рада відповідає за територію, а Будинок офіцерів є державною власністю. Тому опікується усіма проєктами щодо відновлення будівлі Вінницька ОВА.

«Будинок офіцерів потрібно зберегти та відновити»

Відновлення Будинку офіцерів – справа довготривала, а роботи в Будинку офіцерів не припиняються. Про це І-VIN.INFO розповів заступник голови Вінницької ОВА Олександр Піщик, який очолює робочу групу з цього питання.

«Пам’ятка архітектури місцевого значення не може просто так відновлюватись, обов’язково має бути підготовлений проєкт на реставрацію. Перед цим проведемо громадське обговорення можливого проєкту. Ескіз-презентацію готує начальник управління архітектури та містобудування Вінницької обласної військової адміністрації Олександр Рекута. Саме він займається науковим супроводом проєкту відновлення цієї будівлі. Однією із задач проєкту є збереження історичного вигляду цього публічного культурного закладу, який став символом стійкості та незламності», - підкреслює пан Олександр.

Протягом періоду від 14 липня 2022 року вже досить багато зроблено. Провели технічне обстеження будівлі, розробили проєкт консерваційних робіт. Всі аварійні конструкції прибрали та зміцнили ті, що не підлягали демонтажу.

«Зараз усі елементи та конструкції ніякої загрози не несуть, - продовжує Олександр Піщик. - Тривають роботи по облаштуванню даху. Вони проводяться на виробничих потужностях підприємтсв-підрядників. Підготовлюють кроквяну дерев’яну систему та виготовляють металеві ферми даху. Незабаром вже можна буде ці конструкції встановлювати. Потім підійде черга до вікон».

За словами заступника голови Вінницької ОВА, восени планують розпочати роботи в тих частинах будівлі, які найменше постраждали від ракетного обстрілу.

«Поступово будемо все відновлювати. Йдуть перемовини із представниками міжнародних організацій щодо допомоги у реконструкції. Вони сюди приїжджали, оглядали об’єкт. Партнери з інших країн теж хочуть долучитись. Частина коштів була залучена на роботи з демонтажу завдяки Люберецькому краю Чеської республіки», - говорить він.

Важливим питанням є облаштування Скверу пам’яті. Цей проєкт вже почали реалізовувати, його відокремили із загальної концепції планування території. Адже вшановувати пам’ять загиблих необхідно вже зараз, про це кажуть рідні і близькі тих, хто не вижив внаслідок ракетного удару 14 липня.

«Реставрація – дуже довготривалий процес»

«Я не була залучена до огляду будівлі, тому можу тільки припускати, як і що відбувається. Хочу сказати, що те, що робить влада, поки що є правильними кроками. Будівлю законсервували, провели певні стабілізаційні заходи, щоб уникнути подальших руйнувань», - зазначає вінницька архітекторка Наталія Котощук.

Пані Наталія стверджує, що будівельні норми та нормативи для реставрації будівель не мають відмінностей. Головне – дотримуватись цих норм та не забувати про автентичність.

«Реставрація – це дуже довготривалий процес. Буде виконуватись певними етапами. Об’єкт немаленький, тому розробка проєкту і власне проведення робіт з реставрації займуть багато часу. На різних стадіях проєкту будуть застосовуватись відповідні рішення. Важливо пристосувати нові методи реставрації до історичного надбання. Можна дещо вдосконалити, поліпшити, але зберегти архітектурні особливості, притаманні Будинку офіцерів. Залишити також історичний контекст та, водночас, підкреслити функціональність і практичність інтер’єру», - додає пані Наталія.

Місцеві мешканці підтримують реконструкцію пам'ятки архітектури

Мешканці навколишніх будинків, оселі яких також постраждали від ракетного удару 14 липня 2022 року, були вкрай засмучені повідомленням про необхідність знесення Будинку офіцерів через аварійність. Вони одразу казали, що готові долучатись до будь-яких робіт, аби лише залишити цю пам'ятку архітектури.

«Це ж наша історія. Стільки усього пов'язано з Будинком офіцерів, що не уявляю цю площу без нього. А тепер ця будівля набула і якогось сакрального значення. Уявіть, дві російських ракети влучили, але не змогли повністю зруйнувати наш Будинок офіцерів. Це про нашу стійкість, це про непохитність наших воїнів, це про незламність України», - наголошує вінничанка Світлана Коваль.

А Лілія Залецька, в якої у стінах квартири досі є металеві уламки після ракетного обстрілу, переконана, що Будинок офіцерів треба зберегти:

“Відреставрувати, повернути історичний вигляд. Тільки так. Це пам’ять на багато поколінь”.

«Це має бути об’єкт, яким будуть спільно користуватися військові і цивільні»

Будинок офіцерів є культурним об’єктом, але відноситься до відомчої нерухомості. Тому військові теж мають свій погляд на відновлення цієї будівлі.

«Зараз використовуємо його в якості об’єкта, який свідчить про російські військові злочини. Щотижня я проводжу екскурсії для іноземних ЗМІ. Показую, куди «Калібри» вдарили, що вони зруйнували, які наслідки. Такий наочний огляд дуже добре дає зрозуміти, яку війну веде росія, як вона вбиває цивільних, - акцентує полковник Збройних сил України, речник командування Повітряних сил ЗСУ Юрій Ігнат. – Пояснюємо вкотре, що Будинок офіцерів – зовсім не військовий об’єкт. Що тут була купа гуртків, зокрема, й дитячих, студія звукозапису, один з найбільших концертних залів. Дотично до військових тут можна згадати хіба що про військовий оркестр, але й він після повномасштабного вторгнення рф переїхав в інше місце. Будинок офіцерів був майданчиком для концертів, кінопереглядів та репетицій».

1997 рік

Реставрація Будинку офіцерів має об’єднати, на думку Юрія Ігната, сучасний та історичний компоненти:

«Реконструйований культурний заклад повинен спільно використовуватися військовими та цивільними. Влада має знайти оптимальне рішення, щоб це було місце, відбудоване за сучасними стандартами, але із врахуванням нових викликів. Тут має бути підземна парковка. І справа не лише у тому, що обмаль території, де можна було б цю парковку облаштувати, це ще й безпекове поняття. Адже всі пам’ятають, як під час ракетного удару згоріли припарковані машини, і люди, які в них знаходились, загинули або отримали дуже важкі опіки. Крім того, тут має з’явитись надійне бомбосховище, яких досить мало у Вінниці. В переважній більшості ми постійно говоримо по укриття, а не про бомбосховища».

Важливим у реставрації історичної та архітектурної пам’ятки буде також застосування енергоощадливих технологій.

«Ергономічність – це підхід, який має бути провідним у сучасному будівництві. Тому запровадити все інноваційне, ефективне і корисне під час відбудови цього об’єкта буде дуже правильним. Це буде відповідати сучасним тенденціям, і, водночас, зберігати історичне», - впевнений Юрій Ігнат.

Про новітні методи у відбудові України неодноразово йшлося на багатьох зустрічах та конференціях. Їх учасники теж підкреслювали, що Україна зараз має унікальний шанс – показати усьому світові, що ми не просто відновлюємо зруйноване, а задіюємо для відновлення найновіші розробки та вміло експерементуємо з технологіями. Але це все не псує українську автентику, а додає йому особливого відтінку витонченого прагматизму.

Читайте також: вінничанин розповів, як рятував людей після ракетного обстрілу 14 липня.

Щоб отримувати новини вчасно, підписуйтесь на наш Телеграм-канал.

Фото: vin.gov.ua, facebook.com/permalink, facebook.com/borzov.s.s, facebook.com/MuseumOfVinnytsia,